Навіщо Україні власний закон про штучний інтелект

Фахівці робочої групи підбили перші підсумки своєї роботи та встановили чіткий дедлайн: розробити профільний євроінтеграційний законопроєкт протягом 2026 року, про що повідомляє офіційний сайт Верховної Ради України. Документ розробляють із урахуванням європейського Регламенту AI Act, але з адаптацією до українських безпекових та економічних потреб під час воєнного стану.

Головна мета майбутнього закону – повністю охопити весь життєвий цикл ШІ-систем: від початкового проєктування й навчання моделей до їхнього підсумкового аудиту та виведення з експлуатації. Законодавці прагнуть чітко розмежувати обов'язки розробників і впроваджувачів, забезпечити прозорість робочих алгоритмів та встановити юридичну відповідальність за інциденти, які можуть завдати шкоди людям або майну. При цьому автори прагнуть зберегти баланс між безпекою та підтримкою інновацій завдяки так званим регуляторним пісочницям.

Які практики використання ШІ опиняться під забороною

Наразі експерти детально опрацювали перші два розділи, що охоплюють 15 статей законопроєкту. Перший розділ визначає базові принципи державного регулювання, серед яких – верховенство права, людиноцентричність, прозорість, підзвітність та обов'язковий фаховий людський контроль.

Крім того, документ чітко окреслює перелік заборонених практик із використанням штучного інтелекту. До нього віднесли:

  • використання маніпулятивних методів впливу на свідомість;
  • експлуатацію вразливостей людей через їхній вік, інвалідність або соціально-економічний стан;
  • прогнозування злочинів виключно на основі профілювання особи;
  • розпізнавання емоцій на робочих місцях та в освітніх закладах;
  • біометричну категоризацію за чутливими ознаками;
  • використання дистанційної біометричної ідентифікації в режимі реального часу в громадських місцях (із винятками для безпекових та правоохоронних цілей).

Хто контролюватиме сферу штучного інтелекту в Україні

Другий розділ розробленого документа вибудовує чітку вертикаль державних органів та розподіляє їхні повноваження:

Пальне
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 
  • Кабінет Міністрів України формуватиме загальну політику, координуватиме органи та затверджуватиме порядок перевірки універсальних моделей ШІ й правила регуляторних пісочниць;
  • Мінцифри оприлюднюватиме національні стандарти, сприятиме розробці кодексів практики, підвищуватиме рівень ШІ-грамотності та розвиватиме міжнародне співробітництво;
  • Спеціальний цифровий регулятор здійснюватиме безпосередній ринковий нагляд за універсальними моделями та розроблятиме методичні рекомендації;
  • Профільні органи ринкового нагляду контролюватимуть окремі галузі. Наприклад, Національний банк України відповідатиме за фінансовий сектор та платіжні системи, а НКЕК – за сферу електронних комунікацій.

Специфіка воєнного стану та високоризикові системи

Паралельно експерти узгоджують регулювання датасетів для навчання алгоритмів, межі для дослідницьких систем та роботу Консультативного форуму. Окрему увагу приділяють сектору безпеки й оборони, адже європейський AI Act не охоплює військову сферу, тоді як для України це питання є критично важливим під час війни.

Зараз у роботі перебуває третій розділ, присвячений високоризиковим системам. До цієї категорії пропонують зарахувати алгоритми біометричної ідентифікації, ШІ для управління об'єктами критичної інфраструктури, системи в сфері освіти, найму персоналу, правосуддя, а також алгоритми, які обробляють екстрені виклики громадян і розподіляють пацієнтів по госпіталях.

Своєчасне ухвалення закону дозволить синхронізувати українське правове поле із законодавством Європейського Союзу, відкриє IT-компаніям вихід на міжнародні ринки та закріпить статус України як одного з ключових центрів AI-трансформації.