Як я вже згадував у попередній частині, під капотом тестової машини - бензиновий двигун 2.0 TFSI (211 к.с. і 280 Нм). Іншими словами, система прямого впорскування + турбіна. А це означає хороший підхват "з низів" і... необхідність лити лише якісне пальне.
І авто дійсно гребе з "низів". Якщо атмосферник треба розкрутити хоча б до трьох тисяч, щоб почуватися більш-менш впевнено, то Q3 вистрілює вже з двох. Особливо вразив розгін "з ходу": їдеш 60 км/год, хочеш 100 - будь-ласка, натиснув газ і ти вже там. Їдеш 100, хочеш 150 - теж без проблем. Обгони довгих колон - взагалі наче гра. Головне не загратися...
Заради справедливості мушу сказати, що спочатку очікував більшого. Навіть втоптавши педаль газу в підлогу тебе не втискає у спинку сидіння. Та й загалом здається, що розганяєшся не надто швидко. Однак все встає на свої місця, коли глянути на спідометр: трохи замрієшся і ти вже їдеш швидше, ніж можна, а весь потік далеко позаду.
Запасу потужності вистачає для всіх ситуацій, а в місті коней навіть забагато. Авто провокує на інтенсивний розгін, але вже через кілька метрів доводиться гальмувати. Відповідно й апетит на пальне спершу неприємно вражає. У режимі "газ в підлогу" моментальний розхід по бортовому комп'ютеру - 41 літр!
Натомість у спокійному режимі авто досить економне. Семиступінчатий "робот" S-tronic (аналог фольксвагенівського DSG) намагається тримати стрілку тахометра в діапазоні 1500-2000 об/хв. Тобто вже при 60 км/год їдеш на сьомій передачі. У такому режимі розхід близько 8-9 літрів. Великий плюс коробки – її чітка, швидка і абсолютно невідчутна робота. Момент перемикання передач можна вловити лише дивлячись на стрілку тахометра чи спеціальний індикатор.
Однак є в чудо-трансмісії і недоліки. Через економно-екологічні налаштування різко пришвидшитись дуже складно. Тиснеш газ - секунда затримка, стрілка тахометра починає повзти вверх і лише після цього коробка додумується, що варто б скинути на передачу вниз.
Нічого не міняє ручний режим: клацаєш "мінус" - та ж секундна затримка, намагаєшся скинути дві передачі - чекаєш ще довше. Спорт-режим трохи виправляє ситуацію. Коробка думає швидше плюс авто гостріше відкликається на газ.
Q3 стандартно обладнють системою "старт-стоп". По ідеї, вона має економити пальне, вимикаючи двигун під час зупинок на світлофорах та в заторах. Однак в реалі мені так і не вдалось зрозуміти алгоритм її роботи. Здається, система працює як їй заманеться: інколи глушить двигун у зовсім не підходящий момент, коли зупинився лише на секунду, а інколи ігнорує і тривалу стоянку. Причому не залежно ні від попередньої швидкості руху, ні від інтенсивності гальмування, ні від температури двигуна.
Але в будь-якому випадку, багато заощадити бензину не вийде - не той автомобіль. Це яскрава, азартна машинка, яка надихає їздити активно. І якщо ні в чому собі не відмовляти, готуйтесь до середнього розходу в районі 18 літрів по місту і 10-11 по трасі.
Стосовно підвіски – вона доволі жорстка, можливо навіть занадто, враховуючи стан доріг. Неприємний факт: корму переставляє на "пральній дошці" навіть на невеликій швидкості. Однак львівську бруківку та неглибокі ямки ковтає без проблем: ані зайвого шуму, ані розгойдувань кузова, ані неприємних відчуттів на п'ятій точці.
Реакції на кермо гострі – куди повернув, туди і їдеш, без жодних заминок. Попри висоту кузова, авто не розгойдується навіть при активному рулюванні з боку в бік. Варто похвалити і гальма: завжди зупиняєшся, де розраховуєш, інколи навіть трохи раніше. І байдуже, що під колесами ожеледиця. Хоча, можливо це заслуга "Мішлєнів", у які наш Q3 був взутий. Що цікаво – машина не клює носом навіть під час інтенсивного гальмування.
Повний привід – окрема тема. Раніше бачив порівняльні тести, в яких quattro програє системам багатьох конкурентів, зокрема бімерівському xDrive. Тим не менше, Q3 справиться з усіма завданнями у місті: і старт на ожеледиці без пробуксовок, і курсова стійкість. А більшого й не треба – це ж не позашляховик, а паркетник для бордюрів і снігових заметів.
У звичайному режимі авто передньопривідне. На задню вісь йде лише 5% обертового моменту. Повністю задній привід підключається у разі пробуксовки передніх коліс чи при динамічному розгоні. Сам момент підключення абсолютно не відчувається. У такому режимі Q3 має стандартні повадки задньопривідного авто.
І на закуску – ціна. Audi Q3 в тій комплектації, яка нам дісталась, коштує $50 тис. Немало, зовсім не мало. Якщо поглянути, що можна купити за ці гроші, то маленький оранжевий паркетник виглядає не дуже вдалим капіталовкладенням. Ну не справляє він враження машини за 50 тисяч.
Однак "чотирьом кільцям" потрібно тримати марку – це ж преміум-бренд, який просто зобов'язаний бути дорогим. Крім того, треба розуміти, що значну частину грошей платиш за технологічний двигун та одну з найкращих коробок у світі. Тож як на мене, така ціна не є злочином проти людства.