Шляхи протестувальників та бізнесменів перетинаються рідко. В Туреччині це сталося
Не часто буває, що відчайдушний вуличний протестувальник та загартований фінансовими боями інвестор зустрічаються віч-на-віч.
Однак під час турецького повстання минулого тижня вони таки зустрілися. Обоє бояться, що велика кількість скляних веж та торгових центрів, які тепер переповнюють Стамбул, не тільки бридка, а й дуже крихка.
Турецький фондовий ринок, що саме переживає піднесення, минулого тижня обвалився на 9%, відсоткова ставка по кредиту зростає, а національна валюта, ліра, мало того, що в минулі місяці впала на 8%, за минулий тиждень встигла знизитися ще на 1%.
Близько 2 років тому дуже маленька кількість інвесторів та економістів попереджали, що, як і у випадку з усіма економічними бумами, які виникають завдяки позикам, економічний успіх Туреччини болісно закінчиться. Так вже було в Японії у 1980-тих, нещодавно так сталося у Штатах, Іспанії, Ірландії та в ще кількох країнах Європи.
До протестів ці попередження ігнорували.
Економічний успіх Туреччини в останні роки
На противагу Європі, де темпи росту економіки сповільнюються останні 10 років, Туреччина нарощувала свої темпи на 5% за рік, тримаючи під контролем державні фінанси.
З дефіцитом бюджету у менш ніж 2% ВВП і державним боргом, що становить менш ніж половину загального прибутку, Туреччина кидає виклик навіть стабільно успішній Німеччині.
Для прем'єра Реджепа Таїпа Ердогана політична криза, яка на нього несподівано впала, виглядає несерйозною саме тому, що Туреччина - економічно успішна, відповідно, її уряд підтримує благочестивий середній клас, який і складає основу громадянського суспільства.
Однак як тільки протестні настрої масово поширилися, кілька аналітиків припустили, що правління Ердогана під загрозою, бо його виборці - це люди, яким важлива релігія, а не бізнес.
Гроші можуть втекти з Туреччини так само швидко, як вони туди прийшли
Сотні мільйонів доларів короткотермінових позик текли в країну від інвесторів, які шукали доходу. Їх інвестували в ті самі торгові центри і хмарочоси, які так стривожили малу, але зростаючу групку секуляристських інтелектуалів, лівих політичних активістів і групи професійних класів (турецькі заворушення почалися з того, що поліція брутально розігнала людей, що мирно протестували проти забудови парку - "24").
Зараз фінансових експертів найбільше турбує те, що ці "швидкі гроші" можуть покинути країну так само швидко, як вони туди прийшли. Це спричинить кризу національної валюти і, врешті-решт, колапс на ринку нерухомості. А це може загрожувати національним банкам.
"Це класичний кредитний бум, з грошима, які падали на Туреччину, особливо на банки", - каже Тім Лі, економіст консалтингової компанії Pi Economics, який вже кілька років говорить про турецьку фінансову бульбашку. "В якийсь момент ви зрозумієте, що музика більше не грає".
Можливо, сьогодні ще надто рано говорити про те, що бульбашка тріскає. Але до цього залишилось не так багато часу - особливо враховуючи хитку нацвалюту.
Тім Лі та інші скептики вказують на валюту, як на барометр настрою івесторів в Туреччину. Попередні фінансові крахи в країні, у 1993-му і 2001-му, були спричинені ослабленням валюти. Її ж запустила панічна втеча інвесторів та кредиторів.
Нові проекти, нові позики, нова імовірність кризи
Цьогоріч турецький приватний сектор вимагатиме $221 мільйон доларів фінансових вливань. Більшість цієї суми - короткотермінові кредити.
Згідно з загальноприйнятими стандартами, це небезпечна сума, це 25% ВВП - і це розмір економіки Греції, давнього суперника Туреччини.
Більше того, готуючись до 100-річчя турецької республіки, заснованої у 1923-му, уряд Ердогана представив $400-мільйонну програму покращення інфраструктури та зовнішнього вигляду країни. Для порівняння, вся турецька економіка вкладається у 770 мільйонів доларів.
Цю програму реалізовуватимуть за рахунок грандів. І вона може змінити зовнішній вигляд Стмабулу - а це саме те, що так ранить протестувальників у Стамбулі.
Заплановане будівництво третього мосту через Босфор обійдеться у 63 мільйони доларів. 10 мільйонів доларів потратять на третій аеропорт, що стане найбільшим у світі. І 2 мільйони доларів піде на створення фінансового центру в Стамбулі, що має змагатися з центрами в Лондоні і Дубаї.
Крім того, дуже активно іде розбудова метро, портів, швидкісних доріг - бо Стамбул хоче приймати в себе Олімпійські ігри 2020-го.
Рішення про те, де пройде Олімпіада-2020, оголосять у вересні. І якщо Стамбул таки виграє, будівництво і позики тільки зростуть. Кредитна бульбашка ростиме теж.