Про це пише член Трансатлантичної академії Неллі Бабаян в статті для The Washington Post.
Автор нагадує про події "арабської весни", коли революційні угруповання скидали авторитарних лідерів. "Демократія не приходить їм на зміну, а замість цього встановлюється новий автократичний режим", — йдеться в статті.
Але у Путіна з його бекграундом в КДБ є специфічне і досить однорідне найближче оточення — силовики. Більш того, насильницьке повалення може дестабілізувати Північний Кавказ, особливо Чечню, зазначає Бабаян.
На її думку, зміна влади може відбутися, тільки якщо Путін вирішить піти у відставку або якщо його, не дивлячись на показну демонстрацію сили, підведе здоров'я.
Якщо Путін вирішить не балотуватися в 2018 році, він міг би вибрати в якості наступника міністра оборони Сергія Шойгу, вважає Бабаян. Шойгу зумів залишитися в уряді з початку 1990-х років; він займає друге місце в списку політиків Росії, які користуються найбільшою довірою.
І все-таки, звичайно ж, цілком можливо, що з'явиться новий лідер. Зрештою, сам Путін прийшов до влади практично з нізвідки,
— вказує Бабаян.
На її думку, такий варіант буде найбезпечнішим з можливих результатів для Володимира Путіна. Адже новий демократичний режим представляє меншу загрозу для лідера, який іде, ніж новий автократичний режим.
"Якщо не відбудеться палацовий переворот або будь-яка інша форс-мажорна обставина, Путін, ймовірно, буде з нами не тільки після парламентських виборів 2016 року, але і після президентських виборів у 2018 році — і пізніше", — підсумовує автор.
Читайте також: Росіяни прозрівають: рейтинг Путіна почав падати