Міф №1. Уряд України вирішує загальнодержавну проблему зі сміттям

7% нашої держави завалено відходами. Більшість полігонів не відповідають законодавству. Стратегія поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в Україні не працює. Необхідних законів просто не існує, а в Міністерстві екології та природних ресурсів заявляють – Національна стратегія вже на папері. От тільки не погоджена ніким. Хоча після самої стратегії ще має бути розроблена програма і план. Чого теж немає.

На державному рівні сміття скидають де-небудь, сортування відсутнє.

В Україні 95% відходів вивозиться на полігони.

Законних полігонів – понад 5 тисяч, в той час як стихійних звалищ – близько 35 тисяч. Вони займають площу завбільшки з територію Данії.

Зі всіх полігонів лише на 48 є системи очистки та знезараження інфільтрату. І тільки 12 мають систему дегазації.

Міф №2. В Україні працюють успішні сміттєпереробні комплекси

Так званий комплекс переробки сміття на Вінниччині – це, насправді, одна сортувальна лінія. І працює вона лише для журналістів та делегації чиновників. Різні медіа неодноразово фіксували – сортувальна лінія не працює. А сміття скидають просто на полігон.

Читайте також: Як насправді працює Вінницький сміттєвий полігон, яким піариться Гройсман

Півроку – стільки пропрацював єдиний сміттєпереробний завод, що на Рівненщині. Він уже близько трьох років простоює. Працює тільки як сортувальна лінія. Усе через «діряве» українське законодавство.

На всю Україну зараз працює єдиний сміттєспалювальний завод «Енергія» у Києві. Його збудували ще за радянських часів. І спалюють тут невідсортоване сміття.

Міф №3. Львів відмовив інвесторам у будівництві сміттєпереробного заводу

«Якщо Садовий поганий, то, можливо, в інших містах України вони збудували ці заводи? Вони ж мали такі хороші наміри. Але відповідь проста – ніде вони в Україні жодного заводу не збудували», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.

До Львівської міської ради зверталися:

сумнівні компанії, які не мали жодного стосунку до сміттєпереробного бізнесу;
посередники, які обіцяли інвесторів за винагороду;
інженерно-проектні фірми, які пропонували проекти, але не мали коштів на їх реалізацію.

Міжнародні компанії Remondis та AVE Group, які мають досвід та фінансові можливості, наразі відмовилися від реалізації проекту.

Міф №4. Місто може вирішити проблему сміття без держави

Будь-яке місто не може самостійно облаштувати полігон. Адже він, за законами, має знаходитися за межами міста, на території, яка непідконтрольна міським радам.

Кожне місто в Україні має свій базовий полігон. І всі міста мають однакову ситуацію. Якщо Львів мав свій базовий полігон, і цей полігон закрили, і ми не маємо право туди вивезти, то куди ми маємо вивозити?
– задається питанням Андрій Садовий.

Кошти на будівництво сміттєпереробного комплексу Львів уже знайшов. Але їх блокує уряд.

Що пропонує Львів: сміттєпереробний комплекс планують збудувати у самому місті на території ТЕЦ-2. Він складається із трьох частин:

лінія сортування ТПВ;
компостування органічних відходів;
спалення залишків для виробництва теплової чи електричної енергії.

Усе будуватимуть поетапно. Львів уже домовився з Європейським банком реконструкції та розвитку про 20 мільйонів євро на сортування та компостування. Будівництво планують розпочати на початку 2018 року. Завершити – до 2020. Будівництво комплексу із спалювання планують здійснити за кошти Європейського інвестиційного банку. Це орієнтовно 75 мільйонів євро. Однак виділення грошей понад рік блокує Міністерство регіонального розвитку.

Альтернативний варіант – залучення інвесторів

"Прем’єр-міністр на засіданні уряду заявив, що нібито Кабмін прийняв це рішення. Однак документів так і не показав", – розповів народний депутат Сергій Кіраль

Львів – це перше українське місто, яке долучилося до міжнародної ініціативи Zero Waste. Це дозволить скоротити кількість ТПВ майже на третину.

Комплексну стратегію поводження із відходами у Львові розробляє французька компанія Edgis. Також вона до кінця вересня 2017 року розробить техніко-економічне обгрунтування для рекультивації Грибович.

Міф №5. Сміття – це не інструмент політичного шантажу та тиску

"Ця політична технологія сьогодні застосовується проти міського голови Львова та проти міста. Вершина цинізму – інтереси простих мешканців не беруться до уваги", – розповів народний депутат Сергій Кіраль.

Блокада Львова у смітті – це жорстокий сценарій. Спочатку – підпал Грибовицького сміттєзвалища. Грибовичі закривають, альтернативи не дають. Вивезення сміття блокують. Керівництво держави кошти на будівництво заводу теж блокує. Систематично імітує допомогу та врешті висуває ультиматум, який дає зрозуміти – вивезти сміття зі Львова дозволить тільки Облдержадміністрації. За це мають заплатити львів’яни.

"Сьогодні всі мери мають чіткі орієнтири. Їм говорять: "якщо ти завтра будеш щось не те робити, то будеш мати те, що має Садовий. Ти хочеш це?" Це, фактично, державний терор. Такого в українській історії за 26 років ще не було", – заявив мер Львова.

Тож поки вищий ешелон влади зводить рахунки з політичними опонентами, Україна потопає у смітті, а заручниками брудних ігор залишаються українці.