До музики це не мало жодного стосунку: що насправді означає слово "Тартак"

Задовго до появи українських музикантів з Луцька, які об'єдналися під назвою "Тартак", у давнину українці так називали лісопильню – місце, де колоди розпилювали на дошки, а історія таких підприємств в Україні сягає щонайменше XV століття.

Тартаки працювали передусім там, де було багато лісу. Особливо важливими вони стали для Галичини та Карпатського регіону. Історик Іван Крип'якевич наводив згадку про тартак у Стрільську, датовану 1429 роком, а в документах XVI століття слово також уже вживалося щодо лісопильні. Наприклад, у 1592 році в документах згадано міський "тартак" у Калуші.

Перші тартаки часто використовували силу води. Вода обертала колесо, а воно через механізми передавало рух пилі. Один із таких старовинних тартаків сьогодні можна побачити у львівському музеї просто неба "Шевченківський гай". Його перевезли із села Великосілля на Львівщині. Тартак збудували на початку XX століття: водяне колесо приводило в дію механізм, який подавав колоду до пилки, а та розрізала її на дошки.

Згодом водяні механізми поступалися місцем паровим. У Карпатах лісопильна промисловість особливо активно розвивалася в XIX – на початку XX століття: парові тартаки, зокрема, працювали у Сколе та інших лісових районах.

Звідки походить назва тартак

Українське "тартак" походить із польської мови: польське tartak також означає лісопильню. Етимологічний словник української мови пов'язує це слово з польськими формами, спорідненими з trzeć – "терти".

А сучасного звучання слову додав український гурт "Тартак". Колектив заснували у 1996 році в Луцьку, а його назва відсилає саме до традиційної назви лісопильного підприємства. Тож "тартак" – це не просто назва гурту, а слово з багатовіковою історією, пов'язаною з лісом, деревообробкою та господарським життям українських земель.

А якщо цікаво дізнаватися більше про давні назви речей, які були невіддільною частиною українського побуту, читайте також про те, що означає макітра.