Представник Центру відносин США - Україна Андрій Добрянський в ефірі 24 Каналу пояснив, що Дональд Трамп зараз більше зосереджений на Близькому Сході та власній політичній спадщині. Водночас українське питання не зникло з порядку денного, а після наступного саміту НАТО може з'явитися конкретна угода або нове оголошення щодо співпраці.

Дивіться також Ретранслятор, який працював у Білорусі, знищений, – Латушко

У Вашингтоні дедалі краще бачать слабкі місця Росії

Після того як Кіт Келлог перестав бути переговорником одночасно щодо України та Росії, могло скластися враження, що його позиція втратила вагу в команді Трампа. Насправді його оцінки й далі враховують у структурах, які безпосередньо працюють з українським напрямком. Просто увага самого президента США зараз більше зосереджена на інших зовнішньополітичних питаннях.

Його стовідсотково чують. Просто це не те, про що зараз думає президент Трамп. Він зосереджений на Близькому Сході, своїй політичній спадщині, інших країнах чи знову на Гренландії. Але там, де потрібно почути, – у Держдепартаменті, ЦРУ та різних федеральних агенціях, які співпрацюють з Україною, – слова Кіта Келлога цінують,
– пояснив Добрянський.

У західних експертних колах роками панувало переконання, що Росія зрештою матиме перевагу лише через більші територію, населення та ресурси. Однак масштаб країни створює для Кремля і додаткову вразливість: Москва змушена захищати величезний простір, який дедалі частіше опиняється в зоні українських ударів.

Україна від 2022 року вибудовує систему виявлення атак і протидії їм, тоді як Росія не має такого самого рівня захисту для всієї своєї території. Через це війна поступово створює для Кремля більше проблем, ніж припускали у Вашингтоні на початку повномасштабного вторгнення.

Я дедалі більше бачу: нинішня ситуація стає більшою проблемою для Росії, ніж для України,
– зазначив представник Центру відносин США – Україна.

Це змінює сприйняття війни в американських політичних і безпекових колах. Російська перевага вже не здається безумовною, адже великі ресурси не гарантують Кремлю здатності одночасно вести наступ і захищати власну інфраструктуру.

Після G7 переговори перейшли в закритий режим

Відсутність публічних заяв після саміту G7 не означає, що переговорний процес зупинився. У червні та липні лідери зазвичай окреслюють основні позиції під час особистих зустрічей, після чого розмови продовжують телефоном, а радники опрацьовують можливі домовленості до саміту НАТО.

Подібна послідовність була й торік. Тоді на полях G7 Трамп наполягав, щоб європейські країни брали на себе більшу частину витрат, а вже після саміту НАТО у Вашингтоні оголосили новий механізм військової підтримки. Тому нинішню паузу варто оцінювати не за кількістю публічних повідомлень, а за рішеннями, які можуть з'явитися після завершення консультацій.

Розмова починається, коли лідери можуть сидіти в одній кімнаті на G7, а потім триває між їхніми радниками. Якщо пригадати, як це відбувалося торік, після саміту НАТО можна очікувати певного анонсу або угоди між Сполученими Штатами та країнами Альянсу,
– пояснив Добрянський.

Вашингтон намагається пов'язати різні напрями переговорів. США очікують від союзників більшої участі на Близькому Сході, зокрема посилення присутності поблизу Ормузької протоки. Україна тим часом порушує питання ліцензій для виробництва засобів Patriot і передачі вже погодженої військової допомоги.

Обговорюються ліцензії для Patriot, а також пакет військової допомоги Україні на 400 мільйонів доларів, який ухвалили ще в грудні. Трамп досі його тримає і не передав Україні,
– зазначив представник Центру відносин США – Україна.

Україна залишається частиною ширших переговорів між США та європейськими союзниками. Конкретні рішення можуть залежати від того, чи вдасться сторонам узгодити розподіл витрат, підтримку американської політики на Близькому Сході та подальше посилення української протиповітряної оборони.

Добрянський пояснив паузу Трампа щодо України: дивіться відео