Що Трамп хоче довести Путіну?
Це робиться із намаганням продемонструвати президенту Росії Володимиру Путіну, що у нього немає іншої альтернативи, окрім як перемовини щодо завершення війни з Україною, а також – що на удари Росії по українській інфраструктурі будуть ефективні удари у відповідь. Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.
Читайте також Війна переходить у нову фазу, і тепер непереливки буде Росії
Підтвердженням цієї інформації у ЗМІ стали удари по Бєлгороду, в результаті яких місто на певний час занурилося у темряву. Це тільки початок спільної роботи США й України з метою довести Путіну та його хворим на шовіністичний вірус землякам, що альтернативи завершення війни немає, і Путін має перестати дурити Трампа й погодитися на реалістичні перемовини.
Та наразі бачимо, що Москва намагається посилити ескалацію. Удари по українській енергетичній інфраструктурі відбуваються практично щодня. Нещодавно ми спостерігали один з найбільш небезпечних таких ударів по місту-супутнику Чорнобильської АЕС – Славутичу.
Блекаут на Чорнобильській атомній станції продовжувався кілька годин, що, як ми з вами розуміємо, загрожує безпеці аварійного енергоблока і об'єктів, які створені для того, щоб захищати світ від радіації.
Зараз тривають постійні спроби росіян знову знищити українську енергетику. Це відбувалося і цієї ночі, коли російські дрони фіксували біля київських гідро- і теплових електростанцій, а також знову у районі Чернігова і Славутича, ніби ударів по місту-супутнику ЧАЕС, внаслідок яких відбувся тригодинний блекаут на АЕС, російському військовому керівництву було мало.
Однак нічого дивного в цьому немає. Путін ніколи не зважає на ані людські жертви, ані на наслідки дій власних збройних сил, навіть якщо вони можуть мати руйнівний характер, як було з підривом росіянами Каховської ГЕС.
Мені здається, що небезпека на атомних електростанціях також не зупинить російського очільника. Про це свідчить не тільки удар по Славутичу, але й планомірне намагання російського керівництва шантажувати світ аварією на Запорізькі АЕС. Хоча це загрожуватиме не тільки Україні, а й самій Росії.
Єдине, що зупинить Путіна
Путін може замислитися про припинення ударів і початок перемовного процесу лише, якщо у нього будуть реальні проблеми з енергетикою і перероблюванням. Щоб російський лідер зробив відповідні висновки, потрібно, щоб Росія втратила більшість нафтопереробних можливостей і не могла їх швидко відновити.
Треба, щоб у темряву занурилися не обласні центри, такі як Бєлгород, а Москва і Санкт-Петербург. Адже концепція російської державності тримається на тому, що у провінції може відбуватися все, що завгодно, і це не є серйозною проблемою для політичного керівництва і громадян Росії.
Байдужість росіян до власних земляків є відомою частиною соціального пакту у Росії, коли громадяни чекають від влади допомоги і не цікавляться тим, що відбувається у сусідів. Вони всі разом дружно ненавидять Москву, яка живе значно краще, ніж російська провінція, і ставиться до провінціалів із відвертим презирством.
Стабільність у Москві є головним завданням не тільки місцевої, але й федеральної влади. Якщо США зможуть надати Україні точні координати московських електростанцій, і російська столиця навіть на кілька днів зануриться у темряву без води, – це примусить принаймні частину російського керівництва замислитися про перспективи війни.
Війна проти України стає війною на виснаження самої Росії – з проблемами у сфері нафтоперероблювання, збільшенням кількості загиблих, демографічними викликами тощо. Це шлях до перемовин в осяжному майбутньому. Адже єдина мова в політиці, яку розуміє Путін, – це виключно мова сил. Якщо ця мова буде ефективною і спільною для Заходу і України, тоді можуть виникнути перспективи завершення гарячої фази війни у 20-х роках 20-го сторіччя, що буде перемогою і самої України, і здорового глузду.