Я зазвичай ті роїські анали вмикаю лише по роботі, але цього разу просто отримав задоволення. Як вони формулюють! Як одне одного переконують! Це ж пісня! "Судьбоносная встрєча", "Будєт решен целий ряд вопросов стратєгічєского взаімодєйствія", ко-ко-ко, кукуріку! Один так взагалі брівки так серйозно насупив тай каже: "Єслі Трамп хочєт понравіться нашему лідеру – он должен прівєзті что-то очєнь сущєствєнноє, какіє-то сєрьйозниє уступкі, чтоби сгладіть впєчатлєніє послєднії мєсяцев. Ми больше уступать нє намєрєни!".
Отако, малята. Нє намєрєни вони більш поступатися, тож нехай той Трамп, ледащо таке, везе до Гамбурга яких вже не яких смаколиків, аби улестити суворе та ображене ху*ло.
Що ж, здається, американський президент теж все усвідомив, зрозумів ступінь та глибину своєї провини перед Великою-Та-Багатоскрєпною Раїсею, тай вирішив прихопити з собою до Європи, на той саміт гамбурзький, трохи смаколиків для ху*ла. Ну, аби той не ображався. Бо справді – лячно ж: а ну, як образиться тай розпочне бомбардування, скажімо, Новосибірську чи якої-небудь Тинди?
А про те, що ж саме він привіз, пан Трамп розповів ще у Варшаві, напередодні тієї "доленосної" зустрічі. Промова йому цього разу, слід зазначити, вдалася просто пречудово: дехто порівнює її навіть із славетною промовою Рональда Рейгана в Берліні (ну, ота, де він Горбачову казав – мовляв, пане президенте, лупайте сю скалу... тьху, переплутав, старий дурень – зруйнуйте цю стіну!). Ну, правду сказати, дід ваш – не такий вже поціновувач красивого політичного спічу, тому прислухався, скоріш, до іншого – а саме, до речей практичних, таких, які й помацати можна, й до кишені покласти.
Дональд Трамп до бою з Володимиром Путіним готовий
Читайте також: Перед зустріччю з Путіним Трампу вартувало б почитати історію, – NYT
А таких речей було одразу декілька. Перша з них – Америка розпочинає поставляти до Польщі свій газ. Та ще й таким чином, що поляки одразу стають не просто незалежними від роїського "галубова аганька", а ще й за пару років перетворяться на величезний європейський хаб для цього американського газу – тобто, з Польщі він потече до інших країн Євросоюзу, та ще й до України. Якщо висловитись іншим чином, то це означає те, що проголосила свого часу Верка Сердючка – а саме: "Раша гудбай". Може тягнути хоч "Північний Потік-2", хоч "Південний Потік", а хоч який-небудь "Західний" – це вже все, як той казав, до шинку за сповіддю, до попа по вудку. Були часи – дарагіє расіянє глузливо казали європейцям: "Куди ж ви подінетесь з підводного човна?", а тепер можуть лише жалюгідно белькотіти: "Куди ж ви?".
Друге, теж важливе: до Польщі вирушають американські ракети "Петріот". Будуть чатувати на можливі ракети можливого супротивника. Росії? Ой, та ні, що ви таке каєте? Північної Кореї, звичайно ж. Або Ірану. Або, скажімо, Буркіна-Фасо. Так-так – саме в Польщі, там найзручніш. Тому, любий друг, товариш і ху*ло – не хвилюйся, це все не проти тебе, це проти малазійських ісламістів.
Ну, і третє – вже не стільки практичне, скільки риторичне: "Наразі зі сходу Польщі з‘явилась нова велика загроза. Конфлікти в Україні та Сирії – це виклики Заходу". Тобто, чітко окреслено, що обидва конфлікти мають одне й те саме походження, а джерело їх знаходиться на схід від Польщі та кидає виклик Заходу. Залишилося лише додати: "А звуть цю загрозу ху*лом", але це вже недипломатично...
Таким чином, "за гамбурзьким рахунком" – насправді, вже не вельми важливо, про що там будуть розповідати в Гамбурзі один одному Трамп з ху*лом. Бо Трамп напередодні все сказав. Як вже на Москві ті смаколики перетравлювати стануть – то їх справа. Нехай ковтають, бодай вдавляться.
Читайте також: Трамп завдав удару по очікуваннях Москви, – експерт про візит президента США до Варшави