Зокрема і в літературі. Й першим українським ЛГБТ-романом називають твір Агатангела Кримського "Андрій Лаговський", котрий був створений протягом 1894 – 1919 років. Чи справді це ЛГБТ-роман і що про нього треба знати – розповідає 24 Канал.

Цікаво "Оніксова буря" розриває мережу: у ТікТок почали знімати тренди про книжкову новинку

"Андрій Лаговський" – гей-роман?

Довкола роману Агатангела Кримського точаться неабиякі суперечки – хтось вперто стверджує, що це гей-роман, хтось же переконаний, що стосунки головного героя з братами Шмідтами – "міцна чоловіча дружба". Та, мабуть, обидва табори не праві.

Кримський у своєму романі оповідає історію професора Андрія Лаговського, котрий обриває зв'язки з матір'ю та стає фактично членом сім'ї російського генерала Шмідта, у якого є троє синів. Разом з родиною Лаговський вирушає на літо в Туапсе, але повернувшись звідти, професор вирішує розірвати свої зв'язки з цією сім'єю.

По-перше, після прочитання цього роману можна сказати точно – Андрій Лаговський не гей. Проте і не гетеросексуал. У головного героя є очевидний інтерес до чоловіків, але й інтересу до жінок він не позбавлений. Хоча прихильники теорії про те, що Лаговський є геєм наводять як приклад епізод, коли після фізичної близькості з жінкою йому було погано кілька днів. Однак професор Лаговський взагалі виступає лише за чисте та платонічне кохання і вважає, що статеві зв'язки його псують. Тобто причиною страждань Лаговського після близькості з жінкою пов'язані радше з тим, що він зрадив своїм ідеалам.


"Андрій Лаговський" / Фото Yakaboo

Однак "Андрія Лаговського" можна дійсно назвати ЛГБТ-романом. Проте не у звичному розумінні твір, котрий описує одностатеві стосунки, бо в романі Агатангела Кримського їх немає. Є інтерес Лаговського до Шмідтів, який явно виходить за рамки дружби, але це не центральна частина історії. Це розповідь про пошук власної ідентичності та розуміння себе самого. І це стосується не тільки питань сексуальності. Також це історія зрілості. Попри те, що Лаговський має звання професора – він дуже молодий. І на початку книги він постає дещо інфантильним, різким, проте справедливим. В кінці ми ж бачимо дещо іншу людину – проте все ще справедливу. Тобто тут багато проблем, але центральною є стосунки з матір'ю, адже це початок і завершення роману.

У сучасному виданні "Андрія Лаговського" повністю збережено оригінальну мову написання твору – фактично ж "скрипниківку". Роман Агатангела Кримського точно не залишить байдужим та вартий уваги. Особливо варто відзначити високоінтелектуальний стиль Кримського та те, що він використовує багато іншомовних цитувань, бо сам автор знав кілька десятків мов.