Повідомляє 24 Канал з посиланням на відео українського історика та голову Інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова.
Дивіться також Не "І ти, Бруте?": несподівана правда про останні слова Юлія Цезаря
Що означає фонтан на банкноті у 500 гривень?
За словами Алфьорова, фонтан, який зображено на банкноті у 500 гривень, відтворює одну з головних філософських ідей мислителя.
Він писав, що Бог подібний до фонтана, що наповнює різноманітні посудини по їхній місткості. Над фонтаном надпис такий: "Нерівна всім рівність". Ллються з різних трубок різні потоки в різні посудини, навкруг фонтана стоячі. Менший посуд менше має, але в тому рівний є більшому, що рівно є повний,
– зазначає історик.
На 500 гривнях зображено фонтан, який відтворює філософську ідею Сковороди / Фото Wikipedia
Алфьоров пояснив, що таким чином Сковорода передав ідею "нерівної рівності". Її суть у тому, що люди відрізняються здібностями та можливостями, але кожен може повністю реалізувати себе у власній мірі. Саме тому кожна людина має свій шлях і свою долю.
Чому ми не знаємо, як насправді виглядав Сковорода?
В культурі Григорій Сковорода закріпився як молодий, стрижений під горщик мандрівний філософ, хоча помер у 71 рік. Однак насправді достеменно невідомо, як він насправді виглядав.
Мистецтвознавиця, лекторка та есеїстка Діана Клочко в інтерв'ю для Українського радіо розповіла, що у радянські часи активно поширювали твердження про нібито прижиттєвий портрет філософа, який зберігався "десь у Москві".
Перші харківські видання початку ХІХ століття посилалися на існування гравюри з нібито прижиттєвого портрета. Сковорода з книжечкою, з білим комірцем, бо він вічний студент. Міфічного оригіналу ніхто ніколи не бачив, але всі скрізь посилались, що він кимось колись був завезений у Москву,
– розповіла мистецтвознавиця.
Таким чином, за словами Клочко, справжня зовнішність філософа могла суттєво відрізнятися від звичного нам образу, який роками відтворювали на основі міфічного портрета.
Що не так з образами князів Київської Русі на гривнях?
Олександр Алфьоров розповів, що на перших українських банкнотах князі Київської Русі були зображені реалістичніше. Так, Володимира Великого та Ярослава Мудрого зображали з вусами, а не з бородами.
Історик пояснив, що в часи Київської Русі князі не носили довгих борід. Це зокрема підтверджують зображення на монетах.
Разом із тим, після канонізації Володимира Великого іконописці Візантії почали зображати його за образом візантійського святого, тобто з бородою. Історик зазначив, що на сучасних банкнотах Володимир Великий та Ярослав Мудрий подібні до московських князів, які носили бороди.