Шевченко не просто дбав про зовнішній вигляд, а й експериментував із поєднанням міського та народного одягу. Так він популяризував українську культуру та демонстрував власну національну ідентичність у середовищі, де таке поєднання було незвичним, пише рух "За мову".
Шевченко був справжнім модником
У часи Шевченка для кожного прошарку населення існував свій чіткий зовнішній образ. Відповідно до майнового та родового статусу люди носили певний костюм, а міський і сільський одяг помітно відрізнялися.
Коли Шевченко жив у Петербурзі та вже був знаний у світських колах, він почав одягатися відповідно до моди XIX століття. Дослідники життя і творчості Кобзаря зазначають, що він носив костюм з лацканами, прямі штани та краватку, але метелика не використовував.
До того ж звичний для нас образ Шевченка з вусами та вишиванкою сформувався значно пізніше.
Під час першого приїзду до України з Петербурга він був ще без вусів і виглядав як молода, життєрадісна людина. Товариш Тараса, художник Іван Сошенко, у своїх спогадах писав, що після знайомства зі світськими людьми та численних вечірок Шевченко почав добре одягатися, навіть із претензією на comme il faut, тобто "належним чином".
Взуття, циліндр і єнотова шуба
Досі немає точної відповіді, який саме елемент гардеробу був у Шевченка улюбленим. Відомо, що з першого гонорару за картину він придбав собі дороге взуття. Кобзар регулярно витрачав гроші на одяг, підтримуючи образ справжнього денді.
У його гардеробі були хороші костюми, зокрема парусинові, а також циліндр. Одного разу Шевченко придбав за гонорар єнотову шубу, іншого – гумовий плащ-макінтош.
Сучасники навіть називали його франтом. Поет носив костюми та фраки, обирав модні сорочки й краватки. Схоже, у його гардеробі були навіть золоті запонки. На це вказує посмертний опис речей Шевченка, які зберігалися в приміщенні Академії мистецтв.
Серед іншого майна там згадуються й китайські туфлі.
Шевченко популяризував вишиванку
Традиційний український одяг у гардеробі Шевченка мав особливе значення. Вважається, що для світлин він часто обирав народне вбрання, що відповідало тогочасним настроям романтизму – мистецького напрямку, який звертався до витоків та національної спадщини.
Особливо незвично виглядало поєднання модного міського костюма із селянською смушковою шапкою та кожухом. У тогочасному суспільстві змішувати одяг, що належав до різних соціальних станів, було не прийнято.
Фактично, Шевченко зробив спробу презентувати народний одяг в урбаністичному середовищі. Своїм зовнішнім виглядом він ламав соціальні правила та стереотипи й відкрито демонстрував українську ідентичність.
Для нього одяг був не лише питанням стилю. Власне самоусвідомлення вимагало культурного єднання зі своїм народом і використання тих самих символів та маркерів.
Один із перших українських "інфлюенсерів"
Саме Шевченко фактично започаткував моду на національні риси в одязі серед українських письменників. Він також був одним із перших, хто активно використовував фотографію для створення власного публічного образу в народному вбранні.
Тож звичний портрет Кобзаря у вишиванці – це лише одна частина його образу. За життя Шевченко міг бути і модним петербурзьким денді, і людиною, яка свідомо використовувала традиційний одяг як спосіб заявити про свою українську ідентичність.