Свій перший вірш Леся Українка написала у дев'ятирічному віці, а останній у сорок років. Протягом життя поетеса встигла опублікувати три поетичні збірки: "На крилах пісень", "Думи і мрії" і "Відгуки", розповідає Elle. Нижче ви зможете прочитати 3 гарні вірші письменниці, які не вивчали у школах, а також цікаві факти, які ви могли не знати.

Дивіться також Всі про неї говорять, всі її хочуть: що таке прайм-ера та як її отримати

Які вірші Лесі Українки не вивчали у шкільній програмі?

Тиша морська

В час гарячий полудневий
Виглядаю у вiконце:
Ясне небо, ясне море,
Яснi хмарки, ясне сонце.

Певно, се країна свiтла
Та злотистої блакитi,
Певно, тут не чули зроду,
Що бува негода в свiтi!

Тиша в морi… ледве-ледве
Колихає море хвилi;
Не колишуться од вiтру
На човнах вiтрила бiлi.

З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,
В`ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,
Стиха весла пiдiймає,
I здається, що з весельця
Щире золото спадає.

Як би я тепер хотiла
У мале човенце сiсти
I далеко на схiд сонця
Золотим шляхом поплисти!

Попливла б я на схiд сонця,
А вiд сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду.

Не страшнi для мене вiтри,
Нi пiдводнії камiння, –
Я про них би й не згадала
В краю вiчного промiння.

Хто вам сказав, що я слабка

Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.
А восени… Яка журба,
чи хто цвіте, чи в'яне,
тоді й плакучая верба
злото-багряна стане.
Коли ж суворая зима
покриє барви й квіти –
на гробі їх вона сама
розсипле самоцвіти.

Сафо

Над хвилями моря, на скелі,
Хороша дівчина сидить,
В лавровім вінку вона сяє,
Співецькую ліру держить.

До пісні своєї сумної
На лірі вона приграє.
І з піснею тою у серці
Велика їй туга встає.

В тій пісні згадала і славу
Величну свою, красний світ,
Лукавих людей, і кохання,
І зраду, печаль своїх літ,

Надії і розпач… Дівчина
Зірвала лавровий вінець
І в хвилях шумливого моря
Знайшла своїй пісні кінець.

Дивіться також Не тільки "Катерина": 3 картини Шевченка, які варто побачити на власні очі

Леся Українка / фото Dovidka.biz.uа
Леся Українка / фото Dovidka.biz.ua

Що цікавого ви могли не знати про Лесю Українку?

  • Читати вона навчилася вже у 4 роки, у 5 почала писати драматичні твори, а у 9 років написала свій перший вірш "Надія".
  • У 10 років лікарі діагностували їй туберкульоз кісток. Через це їй доводилося місяцями лежати в гіпсі, а частину кісток на руці видалили.
  • Леся дуже талановито грала на фортепіано й навіть імпровізувала, але через хворобу змушена була відмовитися від музичної кар'єри.
  • Письменниця самостійно вивчила понад 10 мов, серед яких французька, німецька, англійська, італійська, польська, болгарська, латина та грецька, розповідає Dovidka.biz.ua.
  • Вже в 12 років вона перекладала різні твори.
  • Справжнє ім'я письменниці – Лариса Косач, а псевдонім "Леся Українка" вона взяла у 13 років, наслідуючи свого дядька Михайло Драгоманов.
  • Поетеса доглядала смертельно хворого коханого – Сергій Мержинський. Він помер у неї на руках, і ці переживання стали основою поеми "Одержима".
  • У 36 років Леся Українка вийшла заміж за музикознавця Климент Квітка, який був на 9 років молодший за неї.
  • Свій знаменитий твір Лісова пісня вона створила всього за 12 днів.
  • Леся Українка добре малювала й навіть вважається однією з перших жінок-мариністок в українському мистецтві.
  • Через свої ідеї письменниця перебувала під наглядом влади, а деякі її твори забороняли, тому їх друкували за кордоном.
  • Вона ввела у вжиток слова "напровесні" та "промінь".

Що ще цікавого можна дізнатись про інших відомих людей?

  • Дізнайтесь маловідомі факти про Тараса Шевченка. Наприклад, письменник мав 164 сантиметри зросту. Крім цього, він знав французьку, польську та латину. Також письменник просто обожнював чай із ромом.

  • Або ж, яку каву обожнював Шевченко. Серед напоїв він надавав перевагу каві із вершками, тобто "по-віденськи". Він почав її вживати під час навчання в Академії мистецтв, щоб підтримувати тонус.