Євген Петрушевич є єдиним правителем в історії України, котрий офіційно був диктатором. 24 Канал зібрав для вас добірку маловідомих фактів про лідера ЗУНР.

Цікаво "Український диктатор", який загинув від коробки цукерок: маловідомі факти про Євгена Коновальця

Перший депутат в австрійському парламенті

Євген Петрушевич насамперед був юристом і після здобуття освіти вів адвокатську практику в місті Сокаль. Цікаво, що на свої перші зароблені гроші він вирішив сприяти відкриттю Народного дому в місті.

Коли ж після реформи в Австро-Угорщині відбулися перші парламентські вибори, Євген Петрушевич став депутатом першого скликання і представляв округ Сокаль – Радехів – Броди. Кость Левицький у своїх листах писав, що Петрушевич був радикальним депутатом і часто озвучував у парламенті те, що багато хто волів не промовляти в голос. А ще він конфліктував з польськими депутатами, вимагаючи, щоб поляки забралися зі східної Галичини. Річ у тім, що ця частина регіону була здебільшого населена українцями, але більшу роль в управлінні та більше прав мали поляки.

Диктатор ЗУНР

Євген Петрушевич був серед тих небагатьох політичних діячів, хто виступав за незалежність українського народу, тому коли почався розпад Австро-Угорщини, юрист та політик почав діяти. Тільки от легендарний Листопадовий зрив, коли Львів був взятий під контроль українськими силами та проголошена ЗУНР, Петрушевич був у Відні на переговорах з австрійцями про відокремлення України.

Проте ЗУНР одразу ж зіштовхнулася з викликом у вигляді поляків, котрі за підтримки Антанти почали війну проти молодої української держави. ЗУНР, президентом якої обрали Петрушевича, оголосила про намір об'єднатися з УНР, що і відбулося 22 січня 1919 року – ми і дотепер відзначаємо це свято як День соборності.

Однак об'єднання не покращувало ситуацію у протистоянні ЗУНР і Польщі, тому коли ситуація стала критичною, Українська Народна Рада, найвищий орган влади ЗУНР, надав Петрушевичу повноваження диктатора для одноосібного ухвалення швидких рішень, необхідних для збереження держави.

Конфлікт з Петлюрою

Посаду диктатора для Петрушевича політики з Києва розцінили як "прояв сепаратизму", тому Петрушевича виключили зі складу Директорії Української Народної Республіки. Попри розбіжності у політичних питаннях, Петрушевич погодився з тим, щоб об'єднати Українську Галицьку Армію ЗУНР з Дійовою армією УНР у боротьбі з більшовиками.

Петрушевич
Євген Петрушевич з бійцями УГА / Архівне фото

Один з багатьох конфліктів Петрушевича та Симона Петлюри виник на тому, що останній вимагав підпорядкувати УГА йому, але диктатор ЗУНР відмовив.

Петрушевич "вибув" із військової боротьби наприкінці 1919 року, коли поляки захопили Кам'янець-Подільський – останній форпост ЗУНР. Диктатор втік до Румунії, а звідти – до Відня. Ще 4 роки уряд ЗУНР працював у вигнанні.

І можна лише уявити реакцію Петрушевича на угоду між Симоном Петлюрою та Юзефом Пілсудським, очільником Польщі, за якою остання залишає за собою Галичину та Волинь.

Підтримка Болбочана

Та, мабуть, найбільший конфлікт Петрушевича і Петлюри виник через Павла Болбочана – полковника армії УНР, який був доволі популярним серед військових і цивільних. Петрушевич навіть переконував київських політиків, що якщо Україну очолить хтось на кшталт Болбочана, то, можливо, Антанта надасть свою підтримку, оскільки це талановитий полководець і доволі популярний серед людей.

Історик Валентин Мороз каже, що Петрушевич порівнював Болбочана з Пілсудським у тому плані, що останній свого часу фактично врятував Польщу – під його проводом відбулося "Диво на Віслі" – контрнаступ під час війни з більшовиками. До цього здавалося, що Польща приречена на поразку. Петрушевич вірив, що під проводом Болбочана могло статися "Диво на Дніпрі".

Однак Болбочан був звинувачений Симоном Петлюрою у самовільних воєнних діях і за його ж наказом полковника розстріляли.

Сварився з Коновальцем

У 1923 році Євген Петрушевич розпустив уряд ЗУНР в екзилі, проте не покладав надій на визволення України. Зокрема на засіданні Ліги Націй він представив проєкт незалежної Східної Галичини, однак позаяк Франція була на боці Польщі й змогла переконати Велику Британію у своїй позиції, проєкт Петрушевича проігнорували.

Водночас в окупованій більшовиками частині України починалася так звана "українізація" і Петрушевич був серед тих, хто вірив у можливість домовленостей з радянськими політиками у новій боротьбі. Ба більше, до СРСР повернулися такі діячі як Михайло Грушевський.

Така позиція Петрушевича призвела до сварки з лідером ОУН Євгеном Коновальцем. У 1930-х роках Петрушевич зрозумів, що він помилявся.

Один з небагатьох перепохованих в Україні

Як і абсолютна більшість діячів українських визвольних змагань Євген Петрушевич помер в еміграції. Він помер у Берліні 29 серпня 1940 року в злиднях.

Однак у 2002 році Петрушевича перепоховали в Україні – тепер він спочиває на Личаківському кладовищі. Біля нього – січові стрільці та герої російсько-української війни.


Могила Євгена Петрушевича у Львові / Фото ЛМР

Історики називають Петрушевича політиком з "найтрагічнішою долею", адже наприкінці життя він залишився без рідних та однодумців.