Який блокнот тримав у руках кінооператор Юрій Грузінов і чому це зацікавило мережу, повідомила культурна менеджерка Катерина Тарабукіна у Facebook.

Читайте також Українка скуштувала ті самі культові десерти від Седріка у Франції та назвала свій вердикт

Що відомо про Юрія Грузінова і що цікавого у блокноті, який він тримав у руках?

Як зазначила Тарабукіна, в російському павільйоні на Венеційській бієнале відбувалося щось дивне. Зокрема через те, що блокнот, який тримав Юрій Грузінов, був майже ідентичним (ймовірно, тим самим) до червоного блокнота Буданова з назвою "Список п**арасів".

На цьому тлі відео набуває додаткового символізму, адже сам російський павільйон, у якому це відбувається, має неочевидне походження: його збудували за кошти одного із українських меценатів. І тепер, схоже, Грузінов демонстративно показує "хто тут хто".

Щось відбувається в Російському павільйоні на Венеційській бієнале,
– так прокоментувала відео Катерина Тарабукіна на своїй сторінці.

Юрій Грузінов прогулюється російським павільйоном на Венеційському бієнале: дивіться відео

До речі, сам Юрій Грузівнов є документалістом, який працює переважно з темами новітньої української історії. Він долучався до створення десятків фільмів про Революцію Гідності та російсько-українську війну, серед яких є "Перша сотня", "Коктейлі Грушевського", Winter on Fire, "Від Майдану до Айдару", "Інший Донецьк" та чимало інших.

Річ у тім, що у березні 2014 року Грузінова було викрадено проросійськими бойовиками у Криму, де він провів у полоні кілька днів. У 2019 році він отримав українське громадянство, а вже у 2018 році за цикл історико-документальних фільмів про Революцію Гідності став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка.

На чиї кошти Росія збудувала свій павільйон на Венеційській бієнале?

Кінокритикиня та журналістка Лєна Чиченіна відреагувала в Threads на відповідне відео, нагадавши, що проти участі росіян у бієнале тривають гучні бойкоти ще з березня цього року.

Водночас вона звернула увагу на маловідомий факт: російський павільйон у Венеції був збудований коштом українського мецената та підприємця Богдана Ханенка. Цей факт має важливий контекст.

Як пояснює історикиня мистецтва та освітянка Музею Ханенків Ганна Рудик у публікації LB.ua, Ханенко зробив цей внесок не через ідентифікацію з Російською імперією, як це часто подають у російських джерелах. Його рішення було прагматичним – способом отримати доступ до значно більшого проєкту в Києві.

Ставкою у грі став новий рівень довіри імперії, а кінцевою метою – Музей Ханенків у Києві: музей світового мистецтва в місті, якому імперія не дозволяла мати інституцію такого типу,
– зазначає дослідниця.

Саме з цією метою у 1913 році Богдан Ханенко звернувся з листом до княгині Марії Павлівни – покровительки Імператорської академії мистецтв і тітки імператора Ніколая II.

У листі він повідомив про готовність надати 21 тисячу рублів на спорудження російського виставкового павільйону у Венеції, а також ще 10 тисяч рублів як капітал, відсотки з якого мали покривати витрати на утримання будівлі. Вже у березні 1914 року павільйон було відкрито.


Вигляд російського павільйону / Фото Музею Ханенків

Цікаво! Загальна сума у 31 тисячу рублів на той час дорівнювала приблизно 24 кілограмам чистого золота – це понад 3 мільйони євро за сучасними підрахунками.

Якою буде цьогорічна Венеційська бієнале з участю Росії?

Варто додати, що у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, участь росіян у бієнале було скасовано. У 2024 році країна також офіційно не брала участі, хоча в її павільйоні відбулася виставка художників із Південної Америки, організована Міністерством культури, деколонізації та депатріархалізації Болівії.

У 2026 році Росія знову повернулася до використання павільйону, обравши для цього дні закритих переглядів для преси та професійної спільноти – з 5 до 8 травня. Після цього, з 9 травня, павільйон планують закрити аж до завершення бієнале 22 листопада.

У дні попереднього перегляду в павільйоні відбувається вистава в межах проєкту "The Tree Is Rooted In the Sky" ("Дерево вкорінене у небі").

Як відомо, через участь у виставці на бієнале єврокомісар із питань культури Гленн Мікаллеф вирішив не відвідувати відкриття, пише італійське видання Il Messaggero. Про таке ж рішення повідомив ще й міністр культури Італії Алессандро Джулі через присутність павільйону Росії, йдеться на сторінці Міністерства.

Крім того, наприкінці квітня стало відомо, що у день офіційного відкриття Венеційської бієнале, яке мало відбутися 9 травня, відбудеться акція протесту "Бієнале незгоди" через участь Росії.

Про цю акцію повідомили на сторінках організаторів – Europa Radicale, Associazione Radicale Certi Diritti, Radicali Venezia, Arts Against Aggression. Згодом стало відомо, що церемонію нагородження 61-ї виставки перенесли на 22 листопада 2026 року.

Як блокнот з кабінету Буданова опинився у Венеції?

Після того, як журналісти побували в кабінеті керівника Офісу президента Кирила Буданова, найобговорюванішою деталлю цього візиту став яскраво-червоний блокнот із написом "Список п**арасів 2026", який лежав на столі.

  • Загалом кабінет Буданова описують як поєднання двох течій: військової дисципліни та особистих символів. Наприклад поруч із блокнотом можна побачити велику шахівницю, ікону над робочим місцем, чи навіть жабу на ім'я Петро з власним "Пентагоном".

  • Працює Буданов у колишньому кабінеті Сергія Шефіра, де змінили не лише інтер'єр, але й стиль роботи, адже новий керівник Офісу президента запровадив більш військовий підхід до ухвалення рішень.

Але попри це, саме червоний блокнот став головним мемом у соцмережах. Через те, що Грузінов з'явився з тим самим блокнотом на Венеційському бієнале в російському павільйоні, користувачі почали жартувати, що "список" Буданова насправді вийшов далеко за межі кабінету на Банковій.