Як зробити краще, ніж було до
Прямі збитки, нанесені інфраструктурі України у квітні 2023 року становлять 147,5 мільярда доларів. Вартість відновлення усієї України станом на сьогодні обійдеться щонайменше в 750 мільярдів доларів. До того ж є усі підстави вважати, що це далеко не остаточна цифра.
Читайте також Як глава ЦРУ намагається нав'язати Україні свої "дорожні правила"
Попри шалені виклики та незавершену війну, повертати життя до українських громад потрібно вже зараз, адже навіть у найбільш понівечених окупантами регіонах продовжують жити люди.
Натомість за зволікання з відбудовою країна може поплатитися найдорожчим – неповерненням до своїх домівок мільйонів українців, які вимушено покинули країну в результаті повномасштабного вторгнення.
Що ж потрібно, аби ефективно відбудувати країну, ба навіть збудувати краще, ніж було до цього? Здається, увесь алгоритм можна звести до 3-х ключових принципів.
Якісна аналітика даних громад. Досі збір та верифікація інформації про життя українських міст чи селищ відбувалася дуже хаотично. Часто на рівні громади навіть немає окремого відділу, який би збирав та обробляв соціально-економічні та інші показники та дані. А там де такі відділи є, корисна інформація нерідко залишається невикористаною, припадаючи пилюкою в шафі.
Питання верифікації даних, на сьогодні, стоїть іще гостріше. На щастя, нещодавно уряд затвердив правила роботи Геоінформаційної системи регіонального розвитку, яка є автоматизованим сховищем даних усіх громад України в контексті демографії, економіки, руйнувань, доступу до медицини, освіти тощо.
Цікаво Чи справді Захід проігнорував благання про "закриття неба" минулого року?
Такий підхід у майбутньому дозволить як владі, так і міжнародним донорам проводити розумну аналітику стану громад та моніторити ефективність програм відновлення.
Підготовка Стратегії розвитку громади та Програми комплексного відновлення територій ТГ. Активна участь у цьому процесі представників органів місцевого самоврядування та мешканців громад є обов'язковою, адже ніхто не знає проблеми та потреби містечка чи селища краще, ніж місцеві жителі.
Разом з тим, створення подібних документів вимагає кропіткої технічної роботи, залучення до розробки вузькоспеціалізованих фахівців та інтеграції планів з розвитку громади до профілю всього регіону. Саме тому важливо, аби локальні стратегії громад корелювалися з державною стратегією регіонального розвитку, створюючи додаткові можливості для себе та областей в цілому.
Зауважте У НАТО лише після війни? Як ця риторика грає на руку Путіну
Синергія влади, громад, бізнесу, донорів та громадянського суспільства. Довірлива та взаємовигідна співпраця у цьому п'ятикутнику є критично важливою, а від її ефективності залежатиме успіх відновлення.
- Держава прагне організувати уніфіковану систему відбудови із чіткими та зрозумілими інструментами реалізації.
- Громади мріють про якомога швидше відновлення звичайного життя та повернення українців додому.
- Бізнес зацікавлений у прозорості ведення справ та отриманні чесного прибутку.
- Міжнародні донори воліють, аби кожен вкладений ними долар був використаний за призначенням та з максимальною ефективністю.
- Громадянське суспільство ж хоче врахування при відбудові інтересів усіх груп населення.
До речі, на Конференції з питань відновлення України, що нещодавно відбулася в Лондоні, українське громадянське суспільство було визнане невіднятним суб'єктом відбудови.
Першочергові завдання
Модерацію цих багатосторонніх відносин ще задовго до початку війни розпочали проєкти міжнародної технічної допомоги, що є в Україні з перших років незалежності. Однак, після початку російського широкомасштабного вторгнення, кількість таких міжнародних проєктів зросла. Приміром, лише за напрямком децентралізації таких налічується понад 90.
Актуально Що не так з розмовами про відновлення України
Окрім профілю децентралізації, є багато інших проєктів із сильною експертизою в інших галузях – медицини чи надання соціальних послуг, освіти, державного врядування, верховенства права та інших. Більшість великих ініціатив реалізується за підтримки урядів Канади, США, країн Європейського Союзу.
Кожен із цих проєктів має спільну мету – безпосередня допомога громадам у відбудові. І тут питання координації зусиль та справедливий розподіл із забезпеченням громад виходить на головний план, яким, на мою думку, має опікуватись Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, адже саме це Міністерство є основним стейкхолдером таких проєктів МТД.
Безпосередня ж робота з громадами, методології та підходи можуть бути різними та залишаються на розсуд виконавців. Однак першочерговим завданням є збір та верифікація найнагальніших потреб за секторами. Після цього на місцях потрібно відібрати команди фахівців, які за експертної допомоги команди при міністерстві, а також підтримки місцевої влади, громад та бізнесу зможуть впровадити конкретні ініціативи з відновлення своїх територій.
Якою б великою не була кількість подібних проєктів, процес відновлення найбільшої країни Європи – завдання надзвичайно амбітне. Проте, українське суспільство вже неодноразово доводило, що неможливого для нас не існує. Тим паче коли ми маємо такий інтерес та підтримку України з боку наших партнерів майже у цілому світі.