Це було схоже на апокаліпсис: потужний землетрус у Сан-Франциско

18 квітня 1906 року на Береговому хребті Кордильєр відбувся землетрус силою 7,8 бала за шкалою Ріхтера. Перші поштовхи люди відчули, коли ще більшість із них міцно спала – о 5:12 ранку. Збентежені та розгублені, вони вибігали на вулиці міста, проте через потужні сейсмічні коливання навіть не могли втриматися на ногах.

Читайте також: Вибухи, димова пастка і десятки загиблих: деталі катастрофи на нафтовій платформі Piper Alpha

Заасфальтовані вулиці почали вкриватися бетонними хвилями, нагадуючи своїм виглядом море під час шторму. Тисячі людей в одній білизні снували вулицями та просили знайти рідних, а загальна картина нагадувала кадри з фільму про апокаліпсис.

Бетонні хвилі у місті

Найбільших руйнувань зазнали будівлі, які було побудовано на насипному ґрунті. Такі будівлі були поширені в бідніших районах міста, жителі яких постраждали від катастрофи найбільше. Саме тут і розпочалися пожежі, які в підсумку призвели до ще більших збитків, ніж сам землетрус.

Газопровідні труби в цих районах були не в найкращому стані, відповідно не витримали потужних поштовхів, і газ вирвався назовні. Місцеві мешканці негайно почали покидати свої помешкання, а пожежники не встигали ліквідовувати кожне нове джерело займання, кількість яких невпинно збільшувалася.

Місцеві мешканці покидають власні будинки

Влада пильно контролювала процес усунення наслідків землетрусу. Губернатор штату Каліфорнія негайно переніс свій офіс в місто Окленд – якнайближче до епіцентру трагедії. А президент Франклін Рузвельт особисто дозволив меру жорстоко карати будь-кого, хто вдасться на цих територіях до мародерства. На вулицях патрулювала поліція та військові. Вони видавали людям воду, медикаменти і ковдри.

Сан-Франциско під час землетрусу

Проте, здавалося, полум’я приборкати неможливо. Масштабна пожежа одну за одною охоплювала будівлі. Газові труби продовжували тріскати, а невдовзі, через пошкодження в системі, які спричинив землетрус, припинили подачу води. Гасити пожежі звичним методом стало неможливо, тож військові почали процес підриву будинків, розраховуючи таким чином зупинити поширення полум’я.

Тим часом люди збиралися на узбережжі океану. Вони перевозили продукти в дитячих візках, несли потерпілих і терпляче чекали, що трагедія закінчиться, наче страшний сон. Вцілілі розмістилися на пляжі, де волонтери намагалися облаштувати для них усі можливі умови.

Умови, які створили для мешканців міста

Упродовж трьох наступних днів вони марно чекали на хороші звістки, пожежі не припинялися, а рятівники продовжували безперервно боротися з полум’ям. У місто постійно постачали продукти харчування, медикаменти та одяг. На пляжах розбивали наметові містечка, а їжу готували в польових умовах на так званих військових кухнях.

Польова кухня

На четвертий день над містом нависли грозові хмари та розпочався дощ. Саме тоді потерпілі полегшено зітхнули: природа допомагала боротися із наслідками, які ж сама спричинила.

Тієї ночі більш ніж половина населення міста, 400 тисяч осіб, втратили своє житло. Повністю згоріло 508 кварталів міста. Як тільки пожежу вдалося загасити, місто почали відбудовувати. Незадовго до катастрофи місцева влада підготувала план щодо генеральної реконструкції міста, тож частина необхідної суми на відбудову вже була передбачена бюджетом.

Зруйноване місто

Решту отримали завдяки пожертвам з інших міст та країн. А також від страхових компаній, які втратили кошти через те, що більшість руйнувань завдала саме пожежа, а не катаклізм. Проте план реконструкції довелося змінити, адже насамперед потрібно було відбудувати будинки для тих, хто втратив свій дім.

Згідно з першими звітами міської влади, під час землетрусу та пожеж загинуло 478 людей, проте згодом ця цифра виросла в кілька разів. Як з’ясувалося, під час підрахунку не врахували мешканців китайського кварталу, невдовзі кількість загиблих зросла до трьох тисяч.

Через декілька днів після трагедії, у Сан-Франциско було створено комісію, яка розслідувала наслідки та причини масштабної катастрофи. Метою було запобігти подібній ситуації в майбутньому, адже стихійні лиха – не рідкість у цьому місці. Ніхто не може передбачити, коли відбудеться черговий масштабний катаклізм.

Місто після землетрусу

З кожним днем у розломі Сан-Андреас, який розташований на Південь від Сан-Франциско і лежить на межі Тихоокеанської та Північноамериканської плит, накопичується напруга, яка може вирватися назовні новим землетрусом. Комісія працювала кілька років, і згодом за її рекомендаціями почали розробляти план укріплення будівель, мостів та доріг. Саме за ним сьогодні перебудовують й інші міста у штаті Каліфорнія.

Відбудова Сан-Франциско тривала майже десять років і закінчилася 1915 року, на цей час у ньому проживало набагато більше людей, ніж до землетрусу. Упродовж наступних 100 років кількість населення подвоїлась і сьогодні Сан-Франциско – друге за щільністю та 14-те за чисельністю населення місто США.

Землетрус у Сан-Франциско

Сьогодні мешканці цього міста щодня ризикують опинитися в епіцентрі чергової природної катастрофи, проте більшість із них до цього готові. Містяни вважають, що проживати неподалік межі зіткнення двох плит доволі захопливо, адже ніколи не можна бути впевненим у тому, що тебе чекає завтра.

Читайте також: Ураган "Катріна" затопив майже ціле місто у США, люди опинилися у пастці: шокуючі факти та фото

Майже сотню років землетрус 1906 року вважали одним із найбільш руйнівних катаклізмів, які спіткали Сполучені Штати. Загальні збитки оцінювали в 400 мільйонів доларів, що на сьогодні становить в еквіваленті 6,5 мільярдів. У 2005 році його місце зайняв ураган Катріна, який спричинив збитків на майже 82 мільярди доларів.