На нафтовидобувній платформі Piper Alpha, за 193 кілометри від шотландського міста Абердін, щодоби видобувалося близько 20 тисяч барелів нафти. Ніхто не міг передбачити, що вже через 12 років цей прибутковий бізнес обернеться для компанії катастрофою.
Цікаво! Ураган "Катріна" затопив майже ціле місто у США, люди опинилися у пастці: шокуючі факти та фото
Ввечері 6 липня 1988 року на нафтовидобувній платформі пролунав перший потужний вибух. Гігантські металеві конструкції вагою в тисячі тонн зігнулися та стали схожими на палаючий факел.
Катастрофа на Piper Alpha
Полум’я, яке виривалося назовні, спустошувало резервуари з пальним і сягало 100 метрів заввишки. Нафта, що витекла з потрісканих баків, полилася в море. Відтак, поверхня води довкола платформи також почала горіти. Через густу димову завісу на платформі нічого не було видно, а працівники опинилися в пастці.
Через 20 хвилин пролунав другий вибух, а ще через пів години – третій, який виявився найпотужнішим. Пожежа ширилася платформою настільки швидко, що персонал навіть не встиг подати сигнал про допомогу.
Читайте також: Могла стати "Чорнобилем": як у США запобігли масштабній катастрофі
Сама Piper Alpha (Пайпер Альфа) була обладнана автоматичною системою пожежогасіння, яка під час трагедії не спрацювала. Як виявилося пізніше, систему було переведено в ручний режим через ремонт.
Охоплену вогнем платформу через деякий час помітили на судні неподалік, там і повідомили про катастрофу. Екіпаж іншого корабля, який також проходив у цьому районі, негайно розпочав евакуацію працівників, яким вдалося вибратися з полум’я.
Пожежу намагалися загасити рятувальники
Невдовзі конструкція платформи почала руйнуватися повністю, а пожежа посилювалася. Бурові установки падали, розбиваючи трубопроводи, які були наповнені нафтою. Під уламками загинули десятки людей.
Частина працівників нічної зміни зібралася біля системи вентиляції. Проте залишатися довго вони там не могли, дим швидко заполонив приміщення, а порятунку можна було шукати лише за бортом. Щоб дістатися до води людям потрібно було перейти через охоплену вогнем палубу, яка, окрім цього розташовувалася на висоті близько 30 метрів над поверхнею моря.
У катастрофі загинули майже 200 працівників
Декому вдалося спуститися вниз по тросах та шлангах, проте більшість так і не наважилася покинути приміщення, у якому вони були приречені на смерть. На воду скинули надувні рятувальні плоти, але врятуватися вдалося лише тим, хто зміг вчасно покинути платформу.
Густий дим унеможливив проведення евакуації за допомогою гвинтокрилів та рятівних човнів. Підібратися на достатню відстань до платформи теж було вкрай важко. Майже вся поверхня води під нею була покрита вогненною нафтою. Унаслідок трагедії того вечора на платформі загинуло 167 людей, двоє з яких брали участь в операції з порятунку.
Читайте також: Перша у світі ядерна катастрофа: шокуючі факти про маловідомі атомні випробування США
Бурова вишка невдовзі повністю обвалилася та потонула в морських глибинах, а розлита нафта продовжувала горіти ще близько доби. А матеріальні збитки, яких зазнав власник компанії Арманд Гаммер, сягнули майже 3,5 мільярдів доларів.
Остаточну причину вибухів визначити так і не вдалося. За офіційною версією, відбувся витік газу, який накопичувався і врешті знайшов джерело загоряння. Проте через деякий час було виявлено грубе порушення. На одному з насосів була послаблена заглушка, яку не проконтролювали після здійснення чергових профілактичних робіт.
Наслідки катастрофи на Piper Alpha
Пожежі та вибухи на нафтовидобувних станціях та платформах – не рідкість, проте жоден із таких випадків не був настільки масштабним та смертоносним. На сьогодні трагедія Piper Alpha залишається найбільшою техногенною катастрофою в історії нафтовидобувної галузі та єдиною такою платформою, яка згоріла практично дотла.
Із 226 нафтовиків, які працювали під час тієї фатальної зміни вижила лише 61 людина. У місті Абердін у пам'ять про загиблих невдовзі було зведено меморіальну скульптуру та каплицю. А сам трагічний випадок ліг в основу сюжету одного з епізодів популярної телепрограми каналу National Geographic під назвою "Секунди до катастрофи".