Аварія на Трі-Майл-Айленд: що відомо
28 березня 1979 року приблизно о 4:00 на енергоблоці №2 в системі охолодження реактора відмовили живильні насоси. В результаті цього подача води в обидва парогенератори припинилася. Попри те, що аварійна система подачі води увімкнулася відразу, вода все одно не надходила.
Цікаво! Перша у світі ядерна катастрофа: шокуючі факти про маловідомі атомні випробування США
Як виявилося згодом, на напорі насосів були закриті засувки. Вони залишилися заблокованими з часу попереднього планового ремонту, що завершився кількома днями раніше.
Розташування АЕС Трі-Майл-Айленд: карта
Тож відвід тепла в реакторі припинився повністю, тиск почав зростати із шаленою швидкістю, перевищивши допустиме значення вже за декілька секунд.
Внаслідок цього один із реакторів зупинився повністю і тиск почав падати так само стрімко, як до цього зростав. Уже через дві хвилини автоматично увімкнулася система аварійного охолодження.
Що ускладнювало ситуацію на АЕС
Проте саме тоді оператори допустилися помилки, яка ускладнила ситуацію в рази. Вони відключили два з трьох аварійних насосів, а в останньому зменшили подачу води більш ніж вдвічі.
Причиною цьому були показники рівнеміра об'єму, які, як виявилося згодом, були хибними і свідчили, що вода подається швидше, ніж виходить. Насправді ж тиск продовжував падати, а в активній зоні тим часом утворювалися бульбашки пари, які витісняли із неї воду.
Аварія на Трі-Майл-Айленд – одна з найбільших в історії ядерної енергетики
За кілька хвилин оператори зрозуміли, що засувки на аварійних насосах закриті й поспішили виправляти ситуацію. Руйнування активної зони продовжувалося наступні дві години. До цього часу окислилися 1/3 загальної кількості цирконію, який в суміші із діоксидом урану стікав униз.
Як вдалося запобігти вибуху
О 06.30 оператори АЕС запросили дозвіл на розвідку в гермооболонці. На щастя, цього дозволу вони не отримали. Адже кожен, хто б наважився туди увійти, був би приреченим на смерть.
Через деякий час пристрої вимірювання почали фіксувати високу радіоактивність у першому контурі захисту, що свідчило про серйозне пошкодження оболонок. Масштаб аварії збільшувався.
Працівники АЕС проводять роботи по ліквідації аварії
Щоб уникнути подальшого руйнування, працівники знову запустили насоси аварійного охолодження. Вони пропрацювали 40 хвилин і відключилися. За цей час у системі закінчився весь запас борованої води. А у контурі тепловідводу встигла накопичилась велика кількість газів, зокрема, водню.
Читайте також: Аварія на Фукусімі-1 – факти про моторошну катастрофу в Японії
Було необхідно підняти рівень тиску. Впродовж наступного дня працівники намагалися запобігти жахливій катастрофі – можливому вибуху. Запустити циркуляційні насоси вдалося аж майже о 20:00.
Небезпечну кількість водню під кришкою реактора було поступово видалено, проте відновити справну роботу реактора працівники змогли лише через місяць.
Чому не було масштабної евакуації
Упродовж усього часу, поки оператори АЕС боролися із можливою катастрофою, населення, яке проживало навколо станції, не підозрювало про її масштаби. Передбачивши безпечне врегулювання ситуації, уряд вирішив, що потреби в евакуації жителів немає.
Проте губернатор Пенсильванії все-таки публічно порадив залишити 8-кілометрову зону вагітним жінкам і дітям дошкільного віку. Наслідки і справді виявилися не критичними. Хоч ядерне паливо частково й розплавилося, проте воно не зруйнувало корпус реактора.
Влада закликала вагітних жінок та дітей покинути 8-кілометрову зону
Так усі радіоактивні речовини залишилися всередині. Та мінімальна доза радіації встигла вирватися назовні, зокрема через випущену радіоактивну воду. Відтак населення в межах 16 кілометрів отримало дозу опромінення, яку можна прирівняти до опромінення під час флюорографії.
Цікаво! Вибух на Deepwater Horizon – про наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф в історії
Вже 1 квітня на станцію із візитом прибув тодішній президент США Джиммі Картер, який особисто повідомив людям, що небезпеки для їхнього здоров'я немає.
39-й президент США Джиммі Картер в диспетчерській АЕС
Після цього інциденту було проведено ретельне розслідування обставин аварії: виявили ряд помилок, яких допустилися оператори.
Як усували наслідки аварії
Для запобігання повторенню ситуації були внесені зміни в систему підготовки операторів. Також кваліфіковані працівники склали плани дій на випадок аварії, які передбачали швидке оповіщення мешканців у радіусі 10 миль.
Ліквідація наслідків аварії
Роботи з усунення наслідків офіційно завершилися аж у 1993 році та обійшлися державі у 975 мільйонів доларів. Була проведена повна дезактивація території, проте частина радіоактивної води назавжди залишилась у бетонному корпусі захисної оболонки.
До чого тут фільм "Китайський синдром"
Дивним збігом для жителів США видалось те, що аварія на цій АЕС трапилася через декілька днів після виходу у прокат фільму під назвою "Китайський синдром". В сюжеті цього фільму розкривається тема проблеми надійності атомної електростанції.
Розслідування у фільмі проводять тележурналіст і працівник станції, а в одному з епізодів показують інцидент, який аж занадто нагадує ситуацію на "Трі-Майл-Айленд".
Кадр з фільму "Китайський синдром"
Коли оператор, який через неправильні покази датчика, відключає аварійну подачу води в активну зону, тим самим ледь не спричиняє цим розплавлення.
Ще одним явним збігом у фільмі був момент, під час якого один із персонажів фільму зазначає, що така аварія могла б призвести до евакуації людей з території "розміром із Пенсильванію".
Важливе рішення для США
Після цієї аварії у США було прийнято серйозне рішення – більше не будувати атомних електростанцій. У 1985 році енергоблок, на якому відбулася аварія, був запущений знову. Проте вже у вересні цього року його діяльність вирішили зупинити.
Впродовж семи років випадок на АЕС у штаті Пенсильванія був найсерйознішою катастрофою, пов'язаною із атомною енергетикою. Так тривало до трагічного вибуху на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році.
До теми: Чорнобильська катастрофа – коротка історія про трагедію, яка назавжди закарбувалася в пам’яті
Наслідки цієї катастрофи затьмарили будь-які згадки про аварію на "Трі-Майл-Айленд". Адже, на відміну від останньої, у випадку на ЧАЕС вибуху, на жаль, уникнути не вдалося.