Що передувало ядерним випробуванням у США

Однією з цих держав були Сполучені Штати Америки. Саме у США відбувалися регулярні випробування атомних бомб. Однією з таких була операція "Кросроудс".

Цікаво! Аварія на Фукусімі-1: факти про моторошну катастрофу в Японії

Ідея проведення ядерних випробувань проти військових кораблів належить колишньому голові Комісії з атомної енергії Льюїсові Штраусу. Він вважав, що якщо не провести ці дослідження, то пануватиме думка про те, що флот застарів перед обличчям нової зброї.

Таке твердження могло б нашкодити фінансуванню повоєнного флоту та спровокувати занепад цілої структури. Для проведення випробування було доступно кілька бомб, тож Штраус запропонував використати замість мішеней кораблі, які були б розміщені на великій площі.


Атомна бомба

Цей експеримент мав продемонструвати теоретичну витривалість військових суден. Хоча усіх їх фактично знищила б радіація. Таку пропозицію Штраус озвучив 16 серпня 1945 року, а вже через дев'ять днів його підтримав сенатор Браян Макмагон.

Він запропонував скинути атомну бомбу на захоплені японські кораблі, зазначивши, що вибух повинен продемонструвати ефективність цієї зброї проти великих військових суден.

Організацією та управлінням випробування зайнявся флот. 11 січня 1946 року адмірала Вільяма Бленда затвердили на посаду глави Об'єднаного оперативного з'єднання, створеного спеціально для операції, яка отримала назву "Кросроудс".


Випробування атомних бомб отримали назву операція "Кросроудс"

Задум не схвалювали вчені та дипломати, які раніше працювали над створенням атомної бомби в операції під кодовою назвою "Мангеттенський проект". Раніше вони виступали проти публічних випробувань зброї на японських містах, і цього разу наводили аргументи про те, що подібні дії позбавлені сенсу й небезпечні для довкілля.

Чому науковці виступали проти ядерних випробувань

Учені стверджували, що вода навколо вибуху матиме "диявольський" рівень радіації. Згодом адмірал Бленд додав у програму випробувань наявність тварин на кораблях, що викликало протести з боку зоозахисників. З критикою виступили й деякі конгресмени, які вважали недоцільним знищувати кораблі загальною вартістю 450 мільйонів доларів.

Проте у цьому випадку адміралу вдалося довести, що справжня вартість суден становить трохи понад 3,5 мільйонів доларів, вирахувавши таку суму за ціною металобрухту. Тож операцію затвердили й розпочали підготовку.


Ідея проведення ядерних випробувань належить Льюїсові Штраусу

Як відбувалася підготовка

Наступним кроком було обрання місця для полігону. Це була непроста задача.

Місце для випробувань мало б відповідати таким критеріям:

• закрита якісна стоянка, яка б простягалася щонайменше на 10 кілометрів;
• безлюдна або малозаселена;
• полігон мав розташовуватися на відстані щонайменше 480 кілометрів до найближчого великого міста.

Важливими для випробування були й погодні умови, напрям вітру та відсутність штормів. Таким місцем 24 січня адмірал Бленд вибрав лагуну атола Бікіні.


місцем для випробувань обрали лагуну атола Бікіні, що у Тихому океані

Роботи з підготовки полігону розпочалися 6 лютого, флот почав пробивати канали у лагуну через риф. Жителі острова на той час нічого не підозрювали про мету цих робіт. Населення повідомили про евакуацію через чотири дні. Уже наступного дня 167 корінних жителів острова у примусовому порядку вивезли за дві сотні кілометрів на Схід, на безлюдний атол Ронгерік.

Як пройшли випробування

Серія запланованих випробувань складалася із двох вибухів, потужністю 23 кілотонни кожен. Атомні бомби отримали назви "Ейбл" та "Бейкер". Першу підірвали 1 липня на висоті 158 метрів, другу – наприкінці місяця, 25 липня, на глибині 27 метрів під водою. Насправді планували й третій вибух атомної бомби під назвою "Чарлі", проте його довелося скасувати через те, що флот не зміг дезактивувати кораблі після бомби "Бейкер".

Випробування, проведені в рамках операції "Кросроудс", стали четвертим і п'ятим атомними вибухами, здійсненими Сполученими Штатами Америки. Їм передувала операція "Трініті" на полігоні Аламогордо й бомбардування японських міст – Хіросіми та Нагасакі.

"Кросроудс" стало першим випробуванням, яке проводили на Маршалових островах і про яке було публічно повідомлено. На них уперше були запрошені гості та преса.

Наслідки

Через проведення операції, зокрема під час підводного вибуху бомби "Бейкер", було заражено всі кораблі, які використовували як мішені. Це був перший випадок, під час якого відбулося миттєве концентроване радіоактивне забруднення. Хімік Гленн Сиборг, який тоді був головою Комісії з атомної енергії, назвав вибух "Бейкер" "першою у світі ядерною катастрофою". Унаслідок випробування на кораблях загинули всі піддослідні тварини.


"Кросроудс" стало першим випробуванням, про яке було публічно повідомлено

167 жителів Бікіні, яких переселили на атол Ронгерік перед проведенням випробування "Кросроудс", не змогли прижитися на новому місці. Їм не вистачало їжі, тож деякий час флот США залишав воду та продукти для евакуйованих мешканців.

У січні 1947 відвідувачі Ронгеріка повідомили про те, що місцеві жителі потерпають від недоїдання й дуже виснажені. У березні 1948 мешканців евакуювали до Кваджалейна, а потім переселили на інший безлюдний острів – Кілі. Площа нового дому жителів становила всього одну шосту площі їхнього рідного острова Бікіні. Окрім того, вони стали залежними від постачання їжі кораблями.

Бажання місцевих жителів повернутися на Бікіні було відкладено на невизначений термін. Згодом влада США вирішила відновити ядерні випробування на цій території.

Загалом упродовж 1954, 1956 і 1958 років на атолі підірвали ще 21 ядерну бомбу.

Короткострокову спробу жителів Бікіні повернутися на рідну землю у період з 1974 до 1978 перервали. Корінних мешканців повторно евакуювали після виявлення у них проблем зі здоров'ям через радіацію. Численні ядерні випробування настільки забруднили середовище, що місцевість стала непридатною ні для ведення господарства, ні для риболовлі. Атол так і залишився безлюдним. Назавжди.

Зверніть увагу! Танк-велосипед: неординарна бронетехніка Японії, яка здивує – фото, відео

Єдині, хто час від часу потрапляє туди, – це поодинокі дайвери, які шукають екстриму та нових вражень. Ліцензія на експедиції з пірнання біля Бікіні є сьогодні лише в одного організатора. А примарний затоплений ядерний флот у лагуні поблизу острова є основною принадою для прихильників спортивного туризму.