Третій рейх активно готувався до майбутньої війни. Нацистам потрібні були швидкі та досконалі літаки. Поршневі двигуни на той час досягли піку свого розвитку. А Мессершмітт запропонував нове рішення - реактивний двигун.
Ме-262 значно перевершував традиційні літаки. Мессершміт розвивав швидкість у 800 кілометрів на годину - на 150-300 кілометрів більше, ніж конкуренти з поршневими двигунами. Ме- 262 міг здійснювати вертикальний набір висоти - абсолютна та недосяжна на той час новація в літакобудуванні. Те саме стосувалося і швидкості пікірування.
262-ий мав усі шанси стати одним з найрезультативніших бойових літаків другої світової війни. Але цьому завадили конструкторські недоліки. Німці були першими, хто взявся розробляти реактивну авіацію. Усі помилки, допущені при конструюванні Ме- 262, потім врахували переможці другої світової війни.
З 1942 по 1945 німці випустили 1433 Ме-262 в різних модифікаціях - винищувач, винищувач бомбардувальник та розвідник. Дальність польоту реактивного Месершмітта складала тисячу кілометрів, він міг підніматися до 12-ти тисяч метрів.
В повітряних боях реактивні Мессершмітти показали себе не дуже ефективно. Адже за 150 повітряних перемог 262 заплатили сотнею своїх втрат. Після завершення другої світової Ме-262 потрапили до рук союзників і стали прототипами для розвитку реактивної авіації.