Тут стільки потрібно зробити, яка Європа: фотограф про своє перетворення на волонтера

Ще на початку лютого Олена Попова була успішним київським фотографом, створювала авторські портрети та рекламні борди для мереж супермакетів та різних ресторанів. Багато працювала, готувалась із коханим та друзями до півмарафону і виховувала кота.

Важливо Росія напала на Україну: хронологія основних подій 3 тижні війни

Зараз ця тендітна дівчина майже у цілодобовому режимі намагається налагодити поставки гуманітарної допомоги, шукає ресурси, аби закрити побутові потреби вимушених переселенців, міст в окупації та військовослужбовців. Жартує, що всі навколо стали трохи подібними на чарівних матюкливих поні. Та іноді у соцмережах нагадує, що "жодна шизофренічна курка з імперськими замашками та абсолютним невіглаством в історії не здолає Україну".

Про те, що змінила війна

Велика війна для Попової розпочалась так само, як і для всієї України – на світанку 24 лютого.

"Думаю, тут у всіх все відбувалось дуже подібно. Перші вибухи. Дзвінок подруги: "Війна почалася!". Всередині все опускається і ти усвідомлюєш, що опинився у абсолютно абсурдній ситуації, яка не мали би статись взагалі ніколи у житті. Потім – заправка, черги, зателефонувати всім, запитати кому потрібна допомога", – розповідає вона.

Після початку повномасштабного вторгнення Олена почала допомагати тим, чиє життя зруйнувала війна / Фото з соцмереж Попової

Каже, що з Києва у перші дні від початку повномасштабної агресії Росії виїхала абсолютно раптово – везла подруг до бомбосховища, але за три хвилини до прибуття вони переконали її виїжджати з міста.

Мені здається, що зараз багато хто пройшов через цей хаос. Тому немає сенсу, питати, хто як вибрався, дістався, зібрався, у кого який настрій та як справи. Єдине, що зараз важливо питати: чи всі цілі і чи потрібна якась допомога,
– каже Попова.

Опинившись за 200 кілометрів від столиці вона спочатку хотіла повертатись назад, але подруги зупинили. При цьому на питання, чи не розглядала вона варіант їхати з України кудись у Європу, обурено відповідає:

Їхати взагалі не варіант. Я і так на себе дуже злюся, що я не в самому Києві, а поруч із ним. Як тільки я зіткнулася з тим, що я тут можу щось робити, почала розвозити, комусь допомагати, підтримувати з контактами. Слухай, тут зараз стільки всього потрібно зробити, яка на*уй Європа?"

Про початок волонтерства

Працювати за фахом та допомагати на інформаційному полі Попова після виїзду не могла. По-перше, через сумбурний відїзд, не взяла із собою фотоапарат. По-друге, не хотіла нашкодити – робота фотографом у воюючій країні вимагає спеціальної підготовки, аби вона могла принести користь. Тож вона вирішила допомагати іншим.

Зверніть увагу ЗСУ за день знищили половину російських військових з батальйону 1 мотострілецького полку

"Спершу займалася точковою допомогою. Потім зв'язалася із фондом при міськраді в Гайсині – була можливість із батальйоном до Херсона відправити гуманітарну допомогу. Потім кинула клич, мені написали, що ще потрібне в місті. Сіла, порахувала, зрозуміла, що самотужки можу закрити незначну частину потреб. Написала пост, що всі, хто має бажання, можуть приєднатися до покупки дитячих речей. Розраховувала, що мені скинуть близько 10 тисяч гривень, і ми хоч би на закупівлі недаремно поїдем. Але за вечір мені скинули 70 тисяч. Просто знайомі і знайомі знайомих, які хотіли допомогти. На ці гроші ми купили дитячі харчування, підгузки, ліки", – згадує вона.

Зараз Попова співпрацює з одним вінницьких волонтерських центрів. Зрозумівши, що її особистих коштів на довго не вистачить, дівчина вирішила запустити у відкритий продаж свій авторський курс з фотографії.

Всі отримані кошти підуть на допомогу іншим.

Ціна – від 100 грн до 5 тисяч. Хто скільки може. Усі кошти підуть на гуманітарку. Оплата йде через IBAN, отже, щось йде на податок. Державі зараз теж потрібна підтримка. Просто збирати гроші мені морально незручно. Навіть попри те, що прошу не для себе. А так ми і потреби інших зможем закрити, і люди зможуть чимось себе зайняти у комендантську годину або перечікуючи повітряні тривоги. І ті, кому це потрібно, зможуть освоїти нову професію з нуля: курс повноцінний і дає таку можливість,
– каже вона.

При цьому визнає, що допомога найближчим часом знадобиться багатьом. Через проблеми з логістикою, які спровокувала війна, гуманітарна допомога розподіляється нерівномірно. "Крім того, є питання щодо позицій, які гуманітарка не перекриває, на кшталт матраців для військовослужбовців", каже вона.

Зараз, наприклад, вона шукає для захисників спальні мішки, термобілизну, генератори та тактичні рукавички. Запити на такі буденні речі змінються постійно і вони вимагають багато ресурсу. Ці потреби видаються незначними. Але якщо їх не задовольнити, ефективно захищати нас військовослужбовцям буде складно.

Про українців

Дівчина каже, що від початку повномасштабного вторгнення Росії люди не перестають її дивувати. У найкращому сенсі. Каже, що є одинці, у яких проявились найгірші якості.

Зараз нормально не мати сили щось робити та переживати за себе, за свою дитину. Нормально рятувати своє життя. Ненормально нічого не робити і розповідати, що тобі хтось щось винен. Ненормально намагатись заробити на ситуації. Скотське ставлення до тих, хто поруч – це ненормально,
– каже Попова. 

І одразу додає прохання прибрати всі нецензурні слова з характеристик цих людей перед публікацією.

При цьому наголошує, що таких людей одиниці і зараз українці згуртувались та перетворились на непереможну силу. "Але більшість навколо готова допомагати незалежно від того, знайомі це твої чи ні. Зараз це всесвітня підтримка звідусіль. Навколо люди абсолютно приголомшливі!" – каже вона.

Зверніть увагу Почалися спекуляції, що нібито Україна програє на перемовинах, – Арестович

"Ще місяць тому я знімала щасливі обличчя людей, а тепер я спостерігаю ці обличчя у повному розпачі, жаху, люті та повній готовності зробити абсолютно все заради свободи і безпеки нашого дому", – додає Попова.