Про це під час форуму Democracy In Action сказав президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
"Згідно із заявами Федерального уряду Німеччини, найбільшим аргументом на користь "Північного потоку" і "Північного потоку-2" є більше використання природного газу як перехідного палива, щоб досягти цілей декарбонізації та нейтральності клімату. І справді: викиди СО2 від спалювання газу є на третину нижчими, ніж викиди від спалювання вугілля чи нафти. Але метан сприяє глобальному потеплінню набагато більше, ніж СО2. Його ефекти значно суттєвіші, ніж ефекти оксиду карбону", – наголосив Гончар.
За його словами, Росія та Німеччина переконують, що "Північний потік-2", пролягаючи морським дном, сам по собі нічого не викидає, оскільки його труби загерметизовані.
Але це хибне твердження. "Північний потік-2" має лише 1230 км офшорної секції. А загальна його довжина – понад 4760 км. Це – десятки компресорних станцій, що використовують природний газ у якості палива. Викиди СО2 та метану відбуваються як на Ямалі, так і вздовж усього маршруту. Загальне зменшення викидів парникових газів виглядає сумнівно. А оскільки метан є більш агресивним, то загальний ефект зменшення викидів СО2 у Європі буде абсолютно нівельовано викидами метану,
– вказав експерт.
На його думку, впровадження "Північного потоку-2" не допоможе досягнути цілей кліматичних угод Європи.
"Аналізуючи проєкт, важливо бачити не тільки те, що показують його ініціатори, але й те, що вони ігнорують і намагаються приховати. "Північний потік-2" – це проєкт, де намагаються приховати дуже багато", – додав Гончар.