"На об`єднаному з`їзді шахтарів, який пройшов 2 дні тому і завершився масовими мітингами працівників вугільної промисловості в столиці, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин пообіцяв представити шахтарям програму реформування вугільної промисловості, але так цього і не зробив", — розповів Ігор Гузь, народний депутат від фракції "Народний фронт", член парламентського об`єднання "Захистимо вугільну галузь України" (округ Волинської області).
За його словами, міністр навіть не зміг відповісти шахтарям на пряме запитання, скільки шахт планується закрити.
На з`їзді прозвучало, що планується закрити 15 шахт, але міністр сказав неоднозначно, що 11-12-13, десь таким чином. Або міністр не володіє цифрами, або не хотів казати це шахтарям,
— прокоментував ситуацію нардеп.
На його переконання, не можна так непрофесійно ставитись до питання закриття шахт.
"В Україні є такі шахти нерентабельні, де категорично вже немає пластів, звичайно, там можливий варіант закриття. Але не можна так огульно. Якщо закриють близько 15-ти шахт, в той час як на підконтрольній Україні території залишилось 35 шахт, я не думаю, що це вихід. В той час як будується всього одна шахта в країні", — підкреслив Ігор Гузь.
Він також наголосив, що в енергетичній сфері накопичилось немало проблем саме через непрофесійне управління галуззю.
"Це треба комплексно вирішувати. Є електроенергетика, є атомна енергетика, є вугілля. На жаль, ми бачимо ряд системних помилок. Вчора озвучувалось, що всього лише декілька сот тисяч тонн вугілля лежить на складах. Щоб нормально забезпечити електроенергією літо, осінь та зиму, необхідно декілька мільйонів тон. Є маса інших нюансів – ті самі енергоконтракти з Росією, закупівля вугілля за кордоном, стосунки з ДТЕКом так само незрозумілі, тому що компанія винна державі, але держава їм винна більше. Тобто маса таких проблем. Я вважаю, що це відсутність менеджерських якостей безпосередньо у міністра", — сказав він.
За його словами, нардепи також чекають відповіді від генпрокуратури на питання, де поділися 240 мільйонів гривень, які мали йти на погашення заборгованості перед шахтарями, зокрема, шахтами Львівсько-Волинського басейну, і були переведені в неплатоспроможний банк "Київська Русь".