У Запоріжжі обвинуваченого у вбивстві чоловіка визнали невинуватим: деталі рідкісного вироку

Дисциплінарний статут прокуратури України передбачає, що винесення суддею виправдувального вироку, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів.

Читайте також: Після десяти років в'язниці, чесний суддя виправдав невинного чоловіка

Для уникнення такої ситуації система включає усі механізми впливу, щоб засудити людину, навіть тоді, коли доказів винуватості очевидно не достатньо. Як наслідок в Україні кількість виправдувальних вироків становить приблизно 1%. В той час, коли цей показник у країнах ЄС сягає 20-30%.

Честь тижня

У квітні 2019 року Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя винесла такий рідкісний для України виправдувальний вирок. Судді Антоненко, Жукова та Стратій розглядали справу молодого чоловіка, якого звинувачували у вбивстві двох осіб. Підсудному загрожувало довічне позбавлення волі.

Чоловік в суді заявив, що нікого не вбивав, що був незаконно затриманий, позбавлений правової допомоги та можливості зателефонувати близьким. За його словами, до нього та свідків застосовувалися заходи фізичного та психологічного насильства. Судді уважно дослідили матеріали справи та прийшли до висновку, що ні свідки, ні інші докази не доводять та не спростовують винуватість саме обвинуваченого чоловіка.

В рішенні суду зазначено, що згідно з принципом презумпції невинуватості, який діє в Україні, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а головне – на припущеннях. А всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож обвинуваченого у вбивстві чоловіка визнали невинуватим.

Максим Антоненко

Отже, за ретельне дослідження доказів та дотримання презумпції невинуватості премію "Честь тижня" отримує суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Максим Антоненко, який головував у справі.

НЕчесть тижня

На жаль, історії багатьох невинних у сфабрикованих справах закінчуються не так оптимістично. Звісно, якщо вони не займають високі посади, або самі не є суддями. Суддя Суворовського районного суду міста Одеса Андрій Лупенко не лише розглядає кримінальні справи, а й сам уже сім років сидить на лаві підсудних як обвинувачений. Ще в жовтні 2012 року співробітники СБУ та Генпрокуратури затримали суддю та приватного адвоката в одному з одеських кафе під час отримання ними останньої частини хабара в розмірі 2500 доларів США.

Читайте також: Допомога "своїм": як Вища рада правосуддя працює за подвійними стандартами

Тоді прес-центр СБУ ​повідомляв​, що "суддя Суворовського районного суду міста Одеса та приватний адвокат вимагали у громадянина 5 тисяч доларів США за те, що суддею буде винесено ухвалу про направлення кримінальної справи до органу досудового слідства на додаткове розслідування".

В жовтні 2015 року Березанський районний суд Миколаївської області засудив суддю Лупенка до 6 років позбавлення волі. Проте апеляція це рішення скасувала через порушення правил підсудності і направила на новий розгляд. До речі, в апеляційній скарзі було зазначено, що суддя Лупенко свою вину повністю визнає.

Оскільки остаточного рішення у кримінальній справі досі немає, Вища кваліфікаційна комісія суддів відмовляється приймати рішення про профпридатність судді. Тому Андрій Лупенко продовжує ходити на роботу і вирішувати долі інших людей, можливо, навіть вимагає за це хабарі.

До речі, нещодавно Вища рада правосуддя ​дійшла висновку про те, що суддя Лупенко під час розгляду кримінальної справи в 2016 році допустив грубу недбалість та порушив основоположні права людини. За це його суворо покарали – попередженням. Ми ж нагороджуємо суддю Суворовського районного суду міста Одеса Андрія Лупенка нашою антипремію "НЕчесть тижня".

"НЕчесть тижня" отримує Андрій Лупенко

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.

Повний випуск програми "Честь і НЕЧесть" дивіться тут.