Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Допомога "своїм": як Вища рада правосуддя працює за подвійними стандартами

      Вища рада правосуддя – це найвища судова інстанція в Україні. Члени органу можуть звільняти або призначати суддів, а також розв'язувати спірні питання та виносити справедливі рішення. Теоретично у ВКС мають працювати кращі з кращих, справжні профі, але дуже часто відбувається якраз навпаки. І люди, що наділені надвисокими посадами, використовують своє становище у власних цілях.

      Честь тижня

      Влітку 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядала дисциплінарну скаргу проти голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. Суддю звинувачували у тиску на колег.

      Читайте також: Як простій українській судді вдалося нажити квартиру за десятки мільйонів

      Ще на початку Революції гідності Бабенко змушував свого підлеглого Сергія Бондаренка незаконно виселити вчительку з гуртожитку підприємства "Азот", яке належить олігарху Дмитру Фірташу. Жінка могла опинитись на вулиці, тільки тому що суддям потрібно було десь святкувати "День працівника суду". 

      Суддя Бондаренко не піддався тиску і виніс, законне рішення. За це голова суду Бабенко викликав підлеглого і почав йому погрожувати. Сергій Бондаренко записав розмову з керівником на диктофон, а також звернувся до прокуратури та ВККС.

      Вища кваліфікаційна комісія вирішила, що Бабенка потрібно звільнити, але прийняти остаточне рішення про звільнення мала саме Вища рада правосуддя. За законом, на це є лише один місяць. Однак справа у Раді лежала аж 20 місяців. За цей час суддя подав позов до суду на кваліфкомісію.

      Бабенко програв у першій інстанції, але виграв апеляцію. Саме через це Вища рада правосуддя відмовилась його звільняти. Єдиною, хто звернув увагу на очевидне затягування справи судді Бабенка, стала членкиня Вищої ради правосуддя, колишня суддя Оболонського райсуду Києва Ірина Мамонтова. У квітні 2019 року вона винесла окрему думку, де вказала, що Вища рада правосуддя створила штучні перешкоди для звільнення Бабенка.


      "Честь тижня" – членкиня Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова

      До слова, у 2014 році Мамонтова й сама, фактично, була на місці судді Бондаренка, на якого тиснуло керівництво. Під час Революції гідності судді Оболонського райсуду Києва розглядали протоколи про адміністративні правопорушення відносно учасників автопробігу до Межигір'я.

      Тоді Мамонтовій, як голові суду, подзвонив з Адміністрації Віктора Януковича заступник Андрія Портнова. Він вимагав швидко розглянути ці протоколи та позбавляти усіх водіїв прав керування. Коли ж Мамонтова відмовилась це зробити, їй поставили вимогу звільнитись з посади голови суду. Що вона і зробила. Згодом про цей тиск вона дала покази у прокуратурі в рамках розслідування справ Майдану.

      Премію "Честь тижня" за детальне вивчення норм закону і сумлінне виконання власних обов'язків отримує членкиня Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова.

      НЕчесть тижня

      Доповідачкою у справі Бабенка у Вищій раді правосуддя була Тетяна Малашенкова. Саме від неї залежало, як швидко буде розглядатися справа. Замість того, щоб винести на розгляд питання про звільнення Бабенка протягом одного місяця, як того вимагає закон, вона чекала майже два роки й допомогла Бабенку уникнути звільнення. Про грубе порушення строку Малашенковою відзначила Громадська рада доброчесності у своєму висновку, але він був відкинутий.

      Бабенко не єдиний, кому Тетяна Малашенкова фактично допомогла уникнути покарання. На посаді членкині ВРП, вона покривала суддів Майдану, які саджали за ґрати активістів Революції гідності та всіляко підтримували режим колишнього президента Віктора Януковича. Саме за участі Малашенкової уник покарання заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва Євген Аблов, який зобов'язав "Беркут" розігнати Майдан.

      Не спішила Малашенкова з розглядом скарги на голову Шостого апеляційного адміністративного суду Андрія Горяйнова. Журналісти виявили у нього чимало незадекларованого майна, оформленого на колишню тещу. Активісти подали скаргу на Горяйнова ще у вересні 2016 року, але Малашенкова розглянула її лише у березні 2019 року і відмовила у відкритті справи.


      "НЕчесть тижня" – суддя Тетяна Малашенкова

      Проте всі ці факти та негативний висновок ГРД не завадили Малашенковій стати суддею Верховного Суду. Відповідний указ у травні 2019 року підписав ще чинний президент Петро Порошенко. Варто додати, Малашенкова потрапила у ВРП саме за квотою Президента Порошенка. І, ймовірно, просувалася кар'єрними сходами завдяки персональним контактам, адже до призначення у ВРП Малашенкова довгий час працювала юристкою в компаніях, що належать Порошенкові та балотувалась у Верховну Раду за списком від "БПП".

      За порушення вимог закону та нехтування власними обов'язками премію "НЕчесть тижня" отримує екс-членкиня Вищої ради правосуддя та суддя Верховного Суду Тетяна Малашенкова.

      Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.

      Повний випуск програми "Честь і НЕЧесть" дивіться тут.

      Автор: Ірина Шиба
      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук