22 березня Росія здійснила черговий масований обстріл України. Традиційно для окупантів, цілями ракет і "Шахедів" стали не військові об’єкти, а цивільні люди та об’єкти критичної інфраструктури. Ціллю росіян стала також і Дніпровська ГЕС. У неї влучили одразу дві ракети (у ГЕС-1 і ГЕС-2). Одна з російських ракет влучила в опору, розбиті підкранові балки, було повністю знищено машинний зал і електричне обладнання ГЕС-2.
На жаль, для ДніпроГЕС це не перша атака росіян, у серпні 1941 року греблю вже підривали, щоб прикрити відступ Червоної армії. Тоді це не зашкодило німцям, але вбило тисячі радянських військових та українських селян. Вдруге греблю ДніпроГЕС підірвали в 1943 році вже німці.
У 2024 році це знову зробили росіяни. 24 Канал розповідає, що ж відомо про легендарну ДніпроГЕС та її нелегку та трагічну долю.
Читайте також По ДніпроГЕС було два прямих влучання: одна зі станцій у критичному стані
"Радянське диво" руками американців та українців
ДніпроГЕС або Дніпровську Гідроелектростанцію почали будувати ще в 1927 році. Це було, мабуть, одне з найвідоміших будівництв так званої "першої радянської п'ятирічки".
ГЕС ще до введення в експлуатацію стала рекламою комуністичної ідеології та засобом пропаганди. При цьому будували ДніпроГЕС здебільшого ідеологічні вороги більшовиків – капіталісти.
У загальних рисах проєкт майбутньої ДніпроГЕС розробив академік Іван Алєксандров, він же був згодом куратором будівництва, але реальним проєктуванням та будівництвом гідроелектростанції займалося американське конструкторське бюро H.L.Cooper & Co.
Саме американський інженер Г'ю Купер запропонував зробити греблю в формі підкови (за кілька років схожий проєкт реалізують при будівництві Плотини Гувера в США). Також Сполучені Штати відповідали за парові крани, екскаватори, думпкари, турбіни та більшість генераторів (їх зробила компанія General Electric). Крім того, в проєкті взяли участь підрядники з Німеччини, Швеції та тодішньої Чехословаччини.
СРСР лише забезпечував гроші, сировину та людську силу (на будівництві працювали понад сто тисяч людей одночасно). Здебільшого це були українці, умови роботи були важкі, а охочих ставати "ударниками" не вистачало. Для вербування на роботу на будівництві радянська влада активно використовувала репресивні заходи. Пізніше такий підхід буде масштабовано.
Ціна "радянського дива"
Проєкт було завершено 10 листопада 1932 року (було запущено 5 гідроагрегатів), але далі ДніпроГЕС ще сім років добудовували, також тисячі людей будували десятки заводів навколо унікальної споруди, що кардинально змінила історію Великого Лугу та перетворила з Дикого поля та краю козацьких паланок на потужний промисловий регіон.
Офіційна вартість будівництва – 100 мільйонів доларів (за цінами 1930-их). А весь комплекс разом із проммайданчиком та Соцмістечком – 400 мільйонів доларів.
Але за сухими цифрами ховаються людські долі, адже все це було зроблено ціною значних людських жертв і побудовано буквально на кістках. За проєкт було сплачено коштом продажу культурних пам’яток. А також хлібом, який радянська влада конфіскувала в українських селян і примусила вмирати. Також будівництво Дніпровської ГЕС суттєво вплинуло на екологію регіону.
Дніпровські ГЕС / Інфографіка 24 Каналу
Перший підрив ДніпроГЕС
У 1941 році Німеччина напала на СРСР, і доволі швидко бойові дії дісталися Запоріжжя. Сталін, шокований розгромом Червоної армії, наказав застосувати тактику випаленої землі. Відповідно до неї НКВС мав знищувати всі важливі об’єкти – заводи, мости та греблі. Отож радянська гордість – Дніпровська ГЕС була приречена.
18 серпня 1941 року ДніпроГЕС підірвали бійці 157 полку НКВС (НКВД – радянська спецслужба) під командуванням полковника Бориса Епова (він залишив спогади про цей епізод). Генератори було переведено в режим короткого замикання при виведених захистах – турбіни працювали на повну потужність, але без машинного мастила, тому швидко розпеклися та вибухнули. Також було в декількох місцях підірвано "бики" (тобто опори) самої греблі.
Внаслідок вибухів на греблі утворився розлом шириною 175,5 метра та заввишки 21,2 метра (загальна ширина греблі 600 метрів). У розлом ринула вода.
ДніпроГЕС після підриву 18 серпня 1941 року / Архівне фото
Є легенда, що висота хвилі сягала 30 метрів, а приблизна кількість жертв руйнації – від 20 000 до 100 000 людей. Сучасні історики називають це суттєвим перебільшенням і обережно говорять, що хвиля була десь 6 метрів, а внаслідок вибухів могли загинути до 3 тисяч бійців Червоної армії, які перебували на правому березі та в Дніпровській заплаві вниз по течії.
На дно пішли численні кораблі та човни, було затоплено чимало техніки, снарядів тощо. Також загинули військові, які в цей час відступали та рухалися дамбою. За декілька хвилин затопило нижню частину Запоріжжя та навколишні села – скільки там загинуло мирних людей ніхто не рахував. Крім того, загинули десятки тисяч голів худоби, було зруйновано сотні будинків. Німці ж при цьому не постраждали.
Цікаво, що досі невідомо, хто віддав наказ про підрив ДніпроГЕС. Сам виконавець вибуху полковник Епов писав, що йому дав команду інший учасник операції підполковник Олексій Петровський, який нібито діяв на підставі наказу Держкомітету оборони на чолі зі Сталіним. Для військових вибух став несподіванкою та шоком – вони втратили значну частину військ та ресурсів. Тому Епова було заарештовано СМЕРШем (військова контррозвідка), але наступного дня звільнено.
Відновлення та друга спроба знищення ДніпроГЕС
Німці відбудували ДніпроГЕС, адже розраховували тут жити вічно – проєктом відновлення опікувався особисто міністр озброєння Німеччини Альберт Шпеер. Проте в 1943 році вже їм самим довелося відступати.
Відновлена німцями ДніпроГЕС / Архівне фото
Відновлена німцями ДніпроГЕС / Архівне фото
ГЕС було знову підірвано, але руйнування були не такі значні – німці висадили в повітря машинний зал, пульт управління, все електрогосподарство та аванкамерний міст, але повністю знищити греблю їм не вдалося. Завадили їм не лише власні обмежені можливості, але й радянські диверсанти.
ДніпроГЕС після німецьких спроб підриву / Архівне фото
В ніч проти 30 грудня 1943 роки сапери форсували Дніпро та обрізали електрокабелі, що вели до вибухівки, яка мала зрівняти все з землею. Так вдалося уникнути вибуху 100 півтонних авіабомб і 3 тонн толу. Розмінування ДніпроГЕС тривало до серпня 1944 року.
Друга відбудова та третя спроба знищення, цього разу – російська
Після війни ДніпроГЕС було відновлено. Ціна також була страшною – на будівництві працювали жінки та діти, які мали компенсувати брак чоловіків. Куратором відновлення були радянські спецслужби й діяли вони в традиційний для себе спосіб.
Скільки загинуло людей та будівництві – невідомо. Та все ж завдання Сталіна було виконано – 26 червня 1950 року запрацював останній дев'ятий гідроагрегат станції.
Відроджена Дніпровська ГЕС давала 3,5 мільярда кіловат на годину електроенергії на рік та залишалася найпотужнішою гідроелектростанцією Європи до 1956 року. У 1969 році на ГЕС було добудовано другу електростанцію – ДніпроГЕС-2.
Будівельники та мешканці міста сподівалися, що війна більше не зачепить ДніпроГЕС. Проте доля визначила інакше.
У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення й полем бою цілком могла стати й ДніпроГЕС.
Втім, росіян вдалося зупинити раніше й боїв в районі греблі не було, хоча Запоріжжя постійно перебуває під ворожими обстрілами.
Росіяни довго не розглядали ДніпроГЕС як реальну ціль, хоча, спроби обстрілів були, зокрема, в жовтні та грудні 2022 року, а в лютому 2023 року агресор намагався поцілити у машинний зал.
ДніпроГЕС 22 березня 2024 року / Фото ДСНС
ДніпроГЕС палає / Фото ДСНС
22 березня 2024 року окупанти все ж перейшли й цю "червону лінію", завдавши по об'єкту двох прицільних ракетних ударів. Мета росіян очевидна – їм не вдалося заморозити Україну, тепер вони хочуть, щоб ми залишились без світла.
До теми Окупанти анонсували удар по Дніпровській ГЕС щонайменше за добу
До того ж, готуючи удар по ДніпроГЕС, ворог викрив сам себе – через російського пропагандиста третього ряду і так званого "першого заступника" так званого "міністра інформації" у так званій "днр" Даніїла Безсонова було вкинуто в інфопростір повідомлення про те, що українські спецслужби нібито готують підрив ДніпроГЕС. Жодних подробиць пропагандист не навів.
За добу це повідомлення розлетілося десятками інших пропагандистських телеграм-каналів, які мають сотні тисяч або навіть мільйони читачів. А вже вранці 22 березня по ДніпроГЕС прилетіли російські ракети. Але тут росіяни прокололися – відео обстрілу й самих ракет є у відкритому доступі та з усіх можливих ракурсів.
Отже, приховати та уникнути відповідальності за черговий воєнний злочин у Росії не вийде. Власне, Росія вже це сама розуміє й нині називає обстріл України 22 березня "актом помсти". Що ж, нехай начуваються – відповідь не забариться.