Ракета долетіла за 1,5 хвилини, – військовий про пережитий удар по Інституту зв'язку у Полтаві

Владислав Кравцов

Джерело:

Суспільне

Основні тези

3 вересня російська армія завдала удару по Інституту зв'язку у Полтаві, внаслідок чого загинуло та постраждало багато людей.
20-річний військовий Богдан, який навчався у цьому закладі, розповів, що ракета влучила за півтори хвилини після оголошення тривоги, коли вони з іншими військовими спускалися до бомбосховища.
Після обстрілу військові вийшли на подвір'я, почали надавати допомогу пораненим та розбирати завали. За словами Богдана, було багато постраждалих і важко було розпізнати, кому надавати допомогу першочергово.
Богдан зазнав уламкових поранень, але відмовився від медичної допомоги, щоб допомогти іншим. Багато його одногрупників також зазнали серйозних поранень.
Військовий зазначив, що в той день не відбувалося жодних заходів, і після пережитого він має повернутися до свого підрозділу та продовжити службу.

20-річний військовий розповів про пережитий удар по Інституту зв'язку у Полтаві / Колаж 24 Каналу

Російська армія 3 вересня влучила в Інститут зв'язку у Полтаві, внаслідок чого багато людей загинули та постраждали. 20-річний військовий Богдан, який був на навчанні у закладі, пережив цей страшний російський удар.

Він зазначив, що у цьому навчальному центрі підвищував кваліфікацію та навчався на зв'язківця. І саме в день його навчання російська армія і завдала удару по інституту у Полтаві.

До теми Залишилися дружина та донька: внаслідок удару по Полтаві загинув захисник з Кіровоградщини

Як військовий Богдан пережив удар по Інституту зв'язку

Богдан пригадав, що 3 вересня після 9:00 він разом з іншими військовими перебував у навчальних класах. Зрештою пролунала тривога, усі почали збирати у класі свої речі та покидати навчальний заклад, переходити у бомбосховище.

Але не встигли. Ракета долетіла за півтори хвилини до університету,
– розповів військовий.

Він наголосив, що під час ракетного удару якраз разом з колегами спускався у бомбосховище. За словами військового, це робили постійно, коли оголошували тривогу.

"Ми йшли якраз тими сходами, куди стався приліт. Ми просто встигли трішки відійти далі від нього. Ми коли йшли в бомбосховище, почули свист, повернули голову, побачили, як на нас летить ракета. Все, що ми встигли, – це трішки відбігти та лягти на землю", – зазначив Богдан.

Військовий також підкреслив, що це був щасливий випадок, адже йому побратим сказав просто іти швидше трішки, і це допомогло.

Який мав вигляд заклад у перші хвилини після обстрілу

Богдан зазначив, що у перші хвилини після обстрілу військові спустились в укриття, а через кілька хвилин вийшли на подвір'я, почали надавати допомогу пораненим і розбирати завали.

Усе розвалене, всюди пилюка, всюди поранені. Тяжко було визначити, кому першому надавати медичну допомогу. Людей дуже багато, всі в крові, всі в пилюці, ти не розумієш, у кого який стан. Ось, було тяжко зрозуміти, ми хапалися то за одного, то за другого та не могли зрозуміти хто важчий, хто легший,
– розповів військовий.

Він також зауважив, що тоді він разом з одногрупниками шукали поранених, однак мертвих, на жаль, було дуже багато. За словами Богдана, людей просто понакривало цеглою, металом, уламками.

Сам військовий під час ракетного удару по інституту зазнав уламкового поранення. За допомогою медиків він не звертався, однак наголосив, що з його групи дуже багато людей зазнали поранень.

"Зазвичай це уламкові від скла, від дерева, від цегли, а також є опіки, дуже багато опіків. Я отримав кілька уламків в руку, але я не зважав на свої поранення та хотів допомогти іншим людям. Поїхав у лікарню, тому що думав, що у мене контузія, зайшов у поліклініку, побачив скільки там моїх хлопців, розвернувся та пішов. Їм потрібніше, тому що в них набагато серйозніші поранення, а в мене так, лише подряпини", – додав воїн.

Військовослужбовець також пояснив, що в той день не відбувалося жодних заходів, пов'язаних з шикуванням, зборами чи інструктажами. За його словами, у той день вони, як зазвичай, просто сиділи у своїх кабінетах, навчалися. Після пережитого військовий має повернутися у свій підрозділ і продовжити службу.