Росія розлучила їх з рідними: Україна повернула з окупованих територій ще 10 дітей

Детальніше про це розповів Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба. Він зауважив, що дітей вдалося врятувати та повернути завдяки команді Save Ukraine. Дітлахи мали можливість після тривалої розлуки обійняти своїх рідних. Їхні сім'ї зараз у безпеці.

Читайте також "Поверніть сина з полону": у Києві пройшла акція на підтримку полонених захисників "Азовсталі"

Окупанти розлучили їхні сім'ї

Микола Кулеба також розповів кілька історій повернутих дітей. Він зауважив, що у цілях безпеки імена далі змінені.

Так, Аліна залишилася вдома з татом, а її матір Марину окупанти депортували. Дівчинці довелося відвідувати російську школу, слухати, а також співати гімн Росії та носити форму.

За будь-яку відмову виконувати все це дітям погрожували занижувати оцінки. Хоча малювати й писати листи російським солдатам Аліна все ж відмовилася, сказавши вчительці, що не вміє малювати й не знає російську мову. Проте уникнути перегляду фільмів про "велич" російської мови не вдалося,
– зауважив він.

Уповноважений з прав дитини наголосив, що це особливо цинічно з боку російських загарбників. Адже дітей примушували писати листи солдатам, котрі вбивають їхніх батьків, матерів, братів і сестер, а також прославляти Росію, яка позбавила дітей їхнього спокійного життя.

Батько Олексія помер під окупацією від хвороби серця. Хлопчик також пригадує російські підручники, якими у його школі дуже швидко замінили всі українські книжки. Розповідав, що якось його однокласники знайшли табличку, на якій був український прапор, і повісили її у класі. Втім, вчителька її побачила та швидко викинула. Він також розповідав, що відмовитися від написання листів російським солдатам теж не можна було.

А от 13-річний Орест і 11-річна Меланія опинилися розлученими з їхніми батьками, коли ЗСУ звільнили правобережжя Херсонщини. Тоді їхні рідні відвезли дітей на лівобережжя до бабусі та дідуся, щоб вони були якомога далі від зони бойових дій.

Через це майже 1,5 року не бачилися з батьками. За цей час через постійний стрес у Меланії погіршився слух, як і в її мами Оксани. Брат і сестра дуже хотіли обійняти маму, повернутися додому. Але іноді вже й не вірили, що ця мить може колись статися,
– розповідає Кулеба.

Народилася під окупацією маленька Лана. Її мама Таміла була вагітною, коли почалося повномасштабне вторгнення. Жінка пригадує, що у перші місяці доводилося дуже важко виживати. Тоді якраз був дефіцит продуктів і ліків в окупації. Вона сподівалась, що зможе народжувати у вільній Україні, але ж ні.

До пологового будинку вона їхала через кільканадцять російських блокпостів. Їй заледве вдалося домовитися з військовими, щоб жінку впустили до пологового. Як зауважив Кулеба, нове життя народжувалося під звуки вибухів. Тамілі було дуже страшно. Втім, на щастя, минулося без потреби сидіти у сховищі. Її виписали додому через 4 години після пологів. Жодного щеплення маленькій Лані ніхто не робив того дня.

Щоразу, коли звертаються до нас за допомогою, ми розуміємо усі ризики та всю небезпеку для дітей. Там, під владою окупанта, наші діти позбавлені будь-яких прав і звичайного щасливого дитинства. Тому часу на зволікання немає. Ми одразу починаємо діяти. На сьогодні це вже 261 дитина, врятована з Росії та окупації нашою організацією,
– наголосив Кулеба.

Звернімо увагу, що на кінець 2023 року Україна офіційно підтверджувала, що окупанти депортували до Росії понад 19,5 тисячі українських дітей. І що на той момент у полоні країни-агресорки перебували 28 тисяч мирних мешканців нашої держави.