Україна масштабує атаки по території ворога, а удар по Москві у ніч на 18 червня уже називають одним з найбільших за час повномасштабної війни. Попри це російський диктатор Володимир Путін не поспішає погоджуватися на переговори й переконує нібито у Кремлі все під контролем.

Про те, чи системні удари по Росії зрештою змусять Путіна до миру та що для цього планує робити Європа – в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів міністр оборони Естонії Ханно Певкур. Він також прокоментував українські дрони над повітряним простором країн Балтії та анонсував нову допомогу нашій державі.

Дивіться також Якщо буде палати Україна, буде палати й ваша Москва, – Зеленський про обстріл столиці Росії

Розпочнемо наше невелике інтерв'ю з нічного удару України по Москві. Це, ймовірно, був найбільший повітряний удар по Москві з початку повномасштабної війни. Українські дрони атакували російський нафтопереробний завод у самому центрі російської столиці. Яка ваша реакція на це?

WhatsApp 24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

Насамперед всі ці атаки відбуваються не тому, що Україна хоче атакувати Москву, або Росію. Ці атаки відбуваються тому, що Росія розпочала війну проти України. Звісно, якщо врахувати також те, що Росія вчинила дуже багато воєнних злочинів, наприклад, останнім з них був напад на Києво-Печерську лавру, – то, звичайно, Україна має повне право на самооборону. Тож ми маємо розглядати це як самооборону.

Крім того, Україна демонструє, що навіть Москва не захищена від усіх цих атак. І я сподіваюся, що це також змінить певне розуміння всередині Росії, що війну, яку вони ведуть, потрібно припинити якомога швидше.

Удар по Києво-Печерській лаврі
Росія 15 червня атакувала Києво-Печерську лавру / Фото ДСНС України

Чи можуть такі удари змінити переговорну позицію України? І наскільки ми наблизилися до укладення угоди? До того ж Дональд Трамп заявляє, що зараз він зосереджений саме на Україні.

Насамперед скажу, що людина, яка може покласти край цій війні, – досі сидить у Кремлі, і вона може це зробити вже сьогодні. Якщо він віддасть наказ вивести війська з України та повернути Україні всіх військовополонених і викрадених дітей, то ця війна закінчиться за один день. На жаль, ми бачимо, що Путін у цьому не зацікавлений.

Тож це дає нам зрозуміти, що, по-перше, ми маємо продовжувати допомагати Україні настільки, наскільки це можливо. По-друге, нам потрібно посилити нашу підтримку України. І по-третє, звісно, чим кращу позицію Україна зможе зайняти на переговорах чи під час цих зустрічей, тим краще.

Українські дрони потрапили у повітряний простір Естонії та інших країн Балтії. Яка ваша думка щодо розв'язання цієї проблеми? І якою ви бачите свою роль як міністра оборони у запобіганні таким атакам?

Давайте будемо чесними: це не було навмисне вторгнення. Це була дія в межах російського контрнаступу або контрзаходів.

А чи мовиться про заглушення GPS чи підробку сигналів?

Ми цього точно не знаємо. Але суть у тому, що саме російські засоби радіоелектронної боротьби стали причиною того, що ми побачили українські дрони в повітряному просторі НАТО. Чи то Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія – причиною цього всього є дії Росії.

Звісно, ми захищаємо наш повітряний простір, але водночас маємо розуміти, що живемо в мирний час. У мирний час ми не можемо збивати всі дрони і не можемо діяти скрізь, де нам заманеться. Тому ми маємо свої плани. Ми співпрацюємо з нашими союзниками. І, звісно, також ведемо переговори з нашими друзями в Україні, щоб максимально уникнути подібних вторгнень.

Зверніть увагу! У травні 2026 року українські дрони перетнули повітряний простір Естонії. Через це тривогу також оголошували у Латвії. Згодом стало відомо, що вперше безпілотник збив румунський винищувач, який патрулював у небі. Україна заявила, що Москва навмисно перенаправляє дрони в бік країн Балтії. Для цього використовує засоби РЕБ. Попри це Україна вибачилася перед Естонією за інцидент.

А які ваші очікування напередодні саміту НАТО в Анкарі щодо України? Президент Зеленський візьме участь у цій зустрічі, але чи слід нам очікувати якогось прориву – не щодо членства України в НАТО, про це ми навіть не питатимемо, а щодо підтримки України?

Існують сподівання, що ми зможемо домовитися про довгострокову підтримку України. Ми працюємо над цим останніми днями, і я справді сподіваюся, що до поїздки в Анкару ми узгодимо конкретні рішення щодо довгострокової підтримки України – не лише у військовій сфері, а й у ширшому контексті.

Ми говоримо про мільйони чи мільярди доларів?

Ми говоримо про мільярди. Ніхто не говорить про мільйони. Мільйони – це дрібниці, тому немає сенсу говорити про мільйони. Отже, ми говоримо про мільярди. Ми говоримо про десятки мільярдів щорічно. Тож, сподіваємося, це буде дуже хороша й довгострокова підтримка для України, а також сигнал Росії про те, що ми не зупинимося. Ми готові продовжувати допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно.