Відкриття перемовин про вступ до ЄС стало історичним досягненням України у 2024 році. Наступного року український уряд планує активізувати ще більше зусиль на цьому шляху. Сама ж Європа готується відповідати на величезні для себе виклики – повернення Дональда Трампа в Білий дім у США та зміцнення власного військово-промислового комплексу.

Про головні досягнення України на євроінтеграційному шляху та чого чекати у 2025 році Києву та всередині ЄС – читайте в підсумковому матеріалі 24 Каналу.

Теж цікаво Величезний економічний і людський потенціал: як ЄС планує відбудувати Україну після війни

Початок перемовин про вступ до ЄС і проведення першої міжурядової конференції за участі європейських та українських чиновників ознаменував 2024 рік як історичний. Україна та Євросоюз відкрили переговори про вступ 25 червня 2025 року в Люксембурзі.

Цьому рішенню передували пів року очікування через формування переговорних груп, офіційних протоколів із подальшими кроками та найважливішою подією для самого ЄС – виборами до Європарламенту. Саме через внутрішні політичні зміни в Євросоюзі питання про просування України по євроінтеграційному треку відклали до кінця червня.

Політичне рішення щодо відкриття перемовин схвалили ще в грудні 2023 року під час засідання Європейської Ради, коли прем'єр Угорщини Віктор Орбан "випадково" вийшов на каву під час голосування.

З того часу Брюссель і Київ активно проводять скринінг українського законодавства на відповідність до законодавства ЄС (Acquis communautaire).

  • У листопаді Україна та Єврокомісія вже завершили оцінку законодавства за першим кластером "Основи процесу вступу в ЄС" і почали скринінг за другим кластером "Внутрішній ринок".
  • Загалом перемовний процес складається із шести кластерів, які своєю чергою поділяються на 33 глави. Ще дві глави "Інституції" та "Інші питання" розглядатимуть окремо, поза кластерами.

Засновник адвокаційної платформи Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштейн у коментарі 24 Каналу заявив, що 2024 рік став важливим не лише через офіційне відкриття перемовин щодо вступу України до ЄС. Цей рік також відзначився й ознаменувався зміцненням підтримки з боку союзників думки про те, що майбутнє України – в складі Європейського Союзу.

Роланд Фройденштейн

Засновник адвокаційної платформи Brussels Freedom Hub

Я б виділив одну країну, де ми мали справжній поворот у цьому питанні протягом 2024 року, і це Франція. Знову ж таки, був підготовчий етап, а саме Братиславська промова президента Франції Еммануеля Макрона у 2023 році (де Макрон підкреслив важливість європейської інтеграції України й підтримав її вступ до ЄС – 24 Канал). Я думаю, що формальне примирення Франції з думкою про те, що Україна має стати членом ЄС в осяжному майбутньому, відбулося у 2024 році.

Втім, не всі країни налаштовані підтримувати євроінтеграційний курс України. Зокрема, Угорщина під час свого головування в Раді ЄС не сприяла пришвидшенню процесу вступу.

З інших досягнень, які також сприяють зближенню із ЄС, є імплементація реформ в межах Ukrainian Facility Plan. Євросоюз виділив Україні 50 мільярдів євро фінансової допомоги у вигляді грантів та низькопроцентних кредитів. Однак Єврокомісія виплачує транші через систему умовності – український уряд отримує гроші тільки після виконання певних реформ.

Навесні цього року Київ презентував Брюсселю план реформ, який схвалили в ЄК. В межах цього механізму Україна вже отримала 16,1 мільярда євро.

Структурні реформи передбачаються в усіх сферах – від державного управління та підприємництва до інтеграції в єдиний ринок ЄС та соціальної політики.

За словами першої віцепрем'єр-міністерки – міністерки економіки Юлії Свириденко, цього року Україна виконала 23 кроки із затвердженого плану. Дев'ять з них – достроково. У 2025 році український уряд має виконати ще більше завдань, аби отримати фінансову допомогу від ЄС.

Юлія Свириденко

перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки

Більшість наступних індикаторів (56) припаде саме на 2025 рік. Якщо виконаємо їх, Україна отримає ще 12,5 мільярда євро у бюджет наступного року.

На шляху євроінтеграції 2025 рік для України може також стати історичним. Київ планує відкрити перші переговорні блоки вже протягом наступних шести місяців.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що під час польського головування в Раді ЄС переговори можуть розпочатися по двох кластерах. Віцепрем'єрка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина наголосила, що разом із польською стороною і новою єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос спланували, як можна відкрити перші 15 переговорних розділів, які стосуються верховенства права, вже в першому півріччі 2025 року.

Ольга Стефанішина

Віцепрем'єрка України з питань євроінтеграції

Це абсолютно можливо. Україна рухається динамічно, у нас позитивна оцінка за результатами звіту про розширення, у нас є домовленості щодо наших зобов’язань, які ми маємо виконати, і всіх передумов для відкриття другого кластера.

Президент України Володимир Зеленський поставив ще більш амбітну мету – відкрити шість переговорних кластерів до кінця 2025 року.

В самому Євросоюзі висловлюють готовність просуватися у переговорах щодо вступу з Україною. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила плани щодо відкриття переговорних кластерів, однак чи відкриють усі переговорні блоки наступного року, вона не проінформувала.

Ми маємо продовжувати нашу політичну підтримку для України. Вони досягли величезного прогресу на шляху до членства в Європейському Союзі. Якщо вони будуть надалі дотримуватися цих зусиль, ми маємо бути готовими відкрити переговори навколо фундаментального кластера на початку 2025 року і (відкрити) інші кластери – впродовж цього ж року,
– підкреслила фон дер Ляєн.

Водночас єврокомісарка із розширення Марта Кос вважає, що переговорний кластер 1 "Основи процесу вступу в ЄС" (Fundamentals) з Україною може бути відкрито в першій половині 2025 року, найімовірніше, у квітні – травні.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що під час головування в Раді ЄС Варшава сприятиме пришвидшенню процесу євроінтеграції України. Утім, відповідно "наскільки це дозволятиме методологія ЄС". У Польщі кажуть, що переговори про членство не будуть легким завданням, зокрема через такі чутливі питання, як сільське господарство.

Зазначимо, що у 2025 році Україна та ЄС розпочнуть відкривати переговорні кластери та глави. Однак цей процес є частиною доволі складної та бюрократичної процедури, характерної для розширення ЄС.

Для відкриття кожної переговорної глави потрібне одностайне схвалення всіх країн-членів, і те саме стосується її закриття після виконання необхідних реформ. З огляду на те, що в переговорному плані передбачено 35 глав, це означає потенційні 70 можливостей для накладення вето.

Аналітик Роланд Фройденштейн вважає, що наступного року Україні варто зосередитися на зміцненні незалежності судової влади та боротьбі з корупцією. Головне завдання станом на зараз – не так прийняття нових законів, скільки імплементація необхідних реформ.

У своєму річному звіті Єврокомісія оцінила рівень реформ в Україні на 1,82 бала за шкалою від 0 до 4 (покращення порівняно з тогорічним 1,68 бала).

Україна досягла "доброго прогресу" у шести з 33 сфер, але жодна з них не отримала найвищого балу за швидкість реформ.

Роланд Фройденштейн вважає, що успіхи на шляху євроінтеграції також залежатимуть і від політичних питань, а саме від того, як закінчиться війна в Україні.

Як розвиватиметься війна і чи виживе Україна як життєздатна ліберальна демократія з гарним економічним майбутнім і позитивною перспективою, як незалежна країна, як незалежна суверенна країна – ось справжнє питання. Від цього, зрештою, залежатиме і те, чи приєднається вона до ЄС в осяжному майбутньому, чи ні,
– розповів Фройденштейн.

Цей рік для ЄС ознаменувався політичними змінами — у червні відбулися вибори до Європарламенту, а з 1 грудня нова Колегія Єврокомісії стала до роботи.

Попри зростання впливу ультраправих, Європі вдалося зберегти центристську більшість із домінантною правоцентристською Європейською народною партією. Урсула фон дер Ляєн зберегла свою позицію президентки Єврокомісії на другий термін до 2029 року.

2024 рік також продемонстрував ЄС необхідність зміцнювати власний оборонно-промисловий комплекс і посилювати оборонні позиції, зокрема на тлі можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому.

Відомо, що Трамп у попередні роки критикував Європу за недостатнє фінансування оборони, і його прихід може означати зменшення підтримки України з боку США, що підштовхне ЄС до посилення власних зусиль. Цього року ЄС, хоча й із запізненням, передав Україні мільйон обіцяних снарядів. Затримка в постачанні склала цілих 12 місяців, що не могло не позначитися на фронті.

Для відповіді на ці виклики в оновленій Єврокомісії з'явилася нова посада – єврокомісар з питань оборони та космосу. Ним став проукраїнський експрем'єр Литви Андрюс Кубілюс. За його словами, наступного року ЄС планує виготовити близько двох мільйонів артилерійських снарядів.

Окрім цього, у 2024 році ЄС почне формувати довгостроковий бюджет на період 2027 – 2034 років. Як будуть розподілятися кошти, визначатиме головні пріоритети ЄС на найближчі сім років. Одним із таких пріоритетів може стати збільшення оборонних витрат.

Андрюс Кубілюс пропонує закласти на цю сферу 100 мільярдів євро, що вдесятеро перевищує нинішні витрати.

Роланд Фройденштейн каже, що наразі в Євросоюзі існує загальний консенсус, втім відкрите питання – чи деякі країни заблокують збільшення військових витрат? Зокрема, це залежатиме і від результатів виборів у Німеччині в лютому 2025 року.

Нам потрібно створити економію від масштабу на європейському рівні в оборонній промисловості. Це означає, що ми повинні максимально використовувати переваги стандартизації, посилити наднаціональну співпрацю та зменшити відокремленість підходів до безпеки та оборони,
– каже Фройденштейн.

Наступний рік для Європи може стати справжнім викликом, зокрема через зменшення підтримки Києва з боку Вашингтону. Переобраний президент США Дональд Трамп вже робив заяви, щодо ймовірного скорочення обсягів військової допомоги для України. Тож увесь тягар може лягти на плечі Євросоюзу.

Останні місяці цього року лідери та міністри європейських країн вели активні переговори щодо забезпечення подальшої допомоги для України. Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський скликав засідання "Веймарського трикутника +" у Варшаві. А в Берліні очільники МЗС Франції, Італії, Великобританії, Іспанії, Німеччини Італії та головна дипломатка ЄС підписали спільну декларацію. Документ передбачає збільшення військової допомоги Україні та незмінну підтримку на її шляху до ЄС і НАТО.

Цього року Євросоюз зіткнувся з новими викликами на геополітичній арені. На тлі приходу до влади проросійської партії в Грузії "Грузинська мрія", країну охопили протести. Зокрема, причиною стала заява грузинського уряду про відмову від перемовин про вступ до ЄС у 2028 році. Так ЄС втратив потенційний вплив у Східній Європі.

Наразі Євросоюз втрачає Грузію, тому що грузинський уряд, очолюваний "Грузинською мрією", очевидно, прийняв рішення повернутися до "матінки-Росії" і спробувати догодити Путіну, вдаривши ногою по Європейському Союзу,
– пояснює Роланд Фройденштейн.

Аналітик Фройденштейн каже, що у 2025 році ЄС доведеться зіткнутися з новими викликами, зокрема, на геополітичному фронті.

  • Перш за все, це гібридна війна Росії як проти Євросоюзу, так і проти його окремих держав-членів.

Ми говоримо не лише про напад Росії на Україну та вчинення нею воєнних злочинів, ми говоримо про всі ці диверсії, кібератаки, вбивства, перерізання телекомунікаційних кабелів у Балтійському морі. І ЄС поки що намагається сформулювати відповідь на це,
– пояснив експерт.

  • Другим важливим геополітичним та геоекономічним викликом є Китай. На думку Фройденштейна, Китай допомагає Росії в цих гібридних атаках. Зокрема, через потенційне використання китайських кораблів при пошкодженні морських кабелів.

Повністю розірвати всі економічні відносини з Китаєм Євросоюз не може. Такі дії призвели б до втрати мільйонів робочих місць і глибокої економічної та політичної кризи. У 2025 році Євросоюз має знайти правильний баланс, як зміцнити стратегічну автономію стосовно Китаю і при цьому не зруйнувати повністю економіки – це один з головних викликів 2025 року.

  • Третій виклик – це друга адміністрація Дональда Трампа. Поки всередині Білого дому йде боротьба за владу, Євросоюз та Україна не відчувають зміни політики у Вашингтоні. Однак цей момент настане після інавгурації Дональда Трампа 20 січня 2025 року.

"Європа готується до численних викликів з боку Білого дому, який потенційно є найбільш антиєвропейським Білим домом в новітній історії Сполучених Штатів. І буде дуже складно знайти відповідь на ці виклики", – підсумував Роланд Фройденштейн.