Юний хлопчина приховував від всіх, що пішов захищати Батьківщину. Ані рідні, ані друзі, ані сестра з батьками не знали, що їх Іван зараз на Сході, щохвилини ризикує своїм життям, заради їх мирного.
Іван Сотник на фронт пішов добровольцем ще у липні. Хоча воювати з ворогом вирішив набагато раніше. Через 10 місяців війна для нього закінчилась на спостережному пункті у Широкиному. Під час бою він був на найближчій позиції під шквальним вогнем — там ворожа снайперська куля обірвала життя юнака.
Це сталось 2 травня. Днями хлопчину поховали у рідному селі Грудки. Попрощатися з Героєм-односельцем прийшли не лише рідні й побратими.
Всі розповідають, що Іван був дуже доброю, позитивною людиною. Сам побудував будинок, в нього була успішна кар'єра і багато громадської та благодійної роботи. Все це він покинув заради порятунку Батьківщини від ворожої агресії.
Смерть побратимів неможливо забути і пробачити. Та можливо мінімізувати. Боєць з позивним Іспанець каже: боєприпаси та поранених возять на звичайних автомобілях і часто це надзвичайно небезпечно.
По наших поранених виїхала "швидка", але вона їх не забрала, і минулого тижня загинув ще один наш товариш. І не забрали з тих причин, що нашу "швидку" розбомбили. Я хочу звернутися до Вас, Головнокомандувачу наш, дайте нам хоча б одну броньовану машину для того, щоб ми могли виконувати ті завдання, які виконуємо під вогнем противника. Прошу вважати моє звернення рапортом до вас,
— сказав Іспанець.
Нагадаємо, 2 травня під час бою з терористами у Широкиному, що під Маріуполем, двоє бійців батальйону "Донбас" отримали поранення, один із них помер в лікарні під час операції.