Він реалізував у цих будівлях національну архітектурну форму. Український архітектурний модерн, або УАМ, виник на початку XX століття і проіснував до 1940 років. Цей стиль характеризується більшою демократичністю, спрощенням та чіткістю форм та, головне, він став першим повноцінним відтворенням багатовікової української культури в архітектурі.
До теми Додати кольорів Донбасу: як місцевий художник змінює українські міста – відео
УАМ поширювався на всій етнічній території України: від Ужгорода до Кубані. Сластіон дуже добре знався на світових тенденціях в архітектурі й водночас глибоко досліджував українську культуру. Архітектор був переконаний, що будівлі в українському стилі розвиватимуть в українцях відчуття власної ідентичності.
Сластіон не боявся поєднувати передові світові технології з місцевими традиціями. Завдяки цьому його архітектура гармонійно вписувалася в сільський ландшафт і водночас мала дуже сучасний вигляд.
План активістів – реконструювати весь проєкт Сластіона
"Коли відбулася Революція Гідності, всім нам стало цікаво: хто ми такі, звідки, що було з нами, що оце таке? Ніхто нічого не знав. Ми жили просто над поверхнею. І ми подумали, що якраз зараз – час", – сказала українська телеведуча та громадська діячка Ольга Герасим'юк.
Архітектура гармонійно вписувалася в сільський ландшафт / Фото Ukraїner, Костянтин Гузенко
Усі школи, які вистояли до сьогодні, зазнали певних архітектурних перетворень. Багато будівель було переобладнано під інші цілі. Іноді колгоспи використовували їх для своїх господарських потреб. У деяких селах школи стали:
- магазинами;
- клубами;
- інтернатами;
- будинками для людей похилого віку;
- витверезниками;
- монастирями;
- приватними оселями;
- та навіть гаражами.
Зміна призначення будівель супроводжувалася варварським переплануванням. Глобальний план активістів – реконструювати весь проєкт Сластіона, віднайти та відновити всі школи, дати їм друге життя та зробити регіон туристично привабливими.
Активісти планують реконструювати проєкт / Фото Ukraїner Микита Завілінський
Ольга Герасим'юк визнала: щоб відновити всі школи, може не вистачити цілого життя. Активістка мріє встигнути врятувати те, що ще не забрав час, і побачити ці будівлі знову живими. Однак наразі її тішить те, що люди почали цікавитися культурною спадщиною Опанаса Сластіона.
Більше про школи Сластіона на Полтавщині: дивіться у відео Ukraїner