Зародження нового жанру
Парадоксально, але це полотно мало всі шанси бути знищеним або відлигнути в закапелках музейних фондів.
Читайте також: Українець, який зробив прорив в медицині – винайшов ліки проти туберкульозу
Перша світова війна змусила Малевича по-новому окреслити роль мистецтва. Він сказав, що художники перетворились на чиновників, які проводять опис володінь природи, або ж на звичайних любителів зоології чи архітектури. А от киянин закликав звільнити живопис від реального життя. Відтепер головним об'єктом картини має стати колір і форма, яку він заповнює.
19 грудня 1915 року Малевич відкрив виставку супрематичних картин. Зайшовши до зали, глядачі замість звичних портретів чи пейзажів побачили 154 картини, які висіли у хаотичному порядку. Вони зображали безладно розкидані кольорові геометричні фігури.
Виставка супрематичних картин
Виставки за кордоном
У 1927 році Малевичу дозволили показати свої роботи у Європі. Сталінський режим був не в захваті від авангардистської течії. Мовляв, це форма буржуазного мистецтва, яка не зображає соціальні реалії.
Попри це, у 1927 році художнику дозволили показати свої роботи за кордоном. Спочатку творіння Малевича побачила Варшава, згодом Берлін. Не дивно, що всі його 70 робіт отримали схвальні відгуки. Зрештою митець намагався використати розголос, аби знайти викладацьку роботу в Німеччині. Ці пошуки різко припинив офіційний лист із СРСР, у якому йому наказували повернутись.
Казимир Малевич
Загроза знищення картин
Малевич не взяв с собою картини, а залишив їх у Берліні під наглядом архітектора Гюґо Герінга. Саме це й врятувало його творчість від знищення, адже вдома тиск зростав. Малевича двічі арештовували та тримали у в'язниці по кілька місяців. А з 1934 року соцреалізм стає єдино прийнятим напрямком художнього мистецтва. Малевичу заборонили виставлятись, картини конфіскували і навіть не виплачували пенсію.
Але й у Німеччині картини були в небезпеці. Течію авангардизму верхівка Третього рейху віднесла до "дегенеративного мистецтва", яке шкодить арійській расі. Такі твори підлягали знищенню, тому Герінг поспіхом вивіз їх з країни.
Продаж найдорожчої картини Малевича
У 1958 році його спадкоємці продали картини у музей Амстердама, там вони й експонувались десятки років. Але на початку 2000 років нащадки Малевича оскаржили у суді власність голландського музею. Мовляв, родичі Герінга не мали права продавати роботи Малевича, адже полотна не належали архітектору, він їх просто зберігав. Сторони пішли на мирову: у музеї залишається колекція робіт Малевича, але п'ять картин повертають родичам художника. Серед них і "Супрематичну композицію".
"Супрематичну композицію" продали за рекордні 85,8 мільйона доларів
Родина Нахмадів перепродала картину, заробивши 26 мільйонів доларів. А у листопаді 2008 року на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку картину продали родині арт-дилерів за 60 мільйонів доларів. Сім'я Нахмадів володіла роботою 10 років, а тоді перепродала, заробивши 26 мільйонів. Ім'я теперішнього власника залишається в таємниці.