Українець, який здійснив переворот у світовому бджільництві: цікава історія

Великі лісові масиви, степи та луги з багатою медоносною рослинністю здавна сприяли розвитку бджільництва на українських територіях. Ще з часів Київської Русі цим ремеслом займалися майже всі селяни. Українець Петро Прокопович у 19 столітті змінив застарілу систему, і винайшов сучасний рамковий вулик.

Цікаво Українець, який створив емблеми ОУН, Пласту та авіакомпанії Lufthansa

Прокопович народився поблизу міста Батурин, що на Чернігівщині. Кар'єру пасічника чоловік почав у 23 роки. Перед тим були військові походи, чин поручика та медалі за відвагу від відомого російського полководця Суворова. Втомившись від служби, Петро придбав кілька десятків вуликів.

Петро Прокопович / Скріншот з відео

Чоловік самотужки дбав про власні рої, намагаючись удосконалити методи догляду та лікування комах. Також він уважно вивчав поведінку бджолиних сімей, записував спостереження у щоденник. Українець одним із перших у Російській імперії почав укладати теоретичну основу бджільництва.

Винахід українця сприяв розвитку виробництва меду / Фото terraditoscana

Найбільше питань у пасічника виникало щодо підходу у збиранні меду. Аби дістати солодкий продукт з поширених на той час вуликів-дуплянок, потрібно було винищити бджолині сім'ї димом.

Прокопович вважав, що такий метод є варварством та безглуздям. Адже гинули найкращі сім’ї бджіл, які збирали найбільше меду.

Вулик-дуплянка / Фото wikipedia

У 1814 році бджоляр сконструював перший у світі рамковий вулик. У ньому рамка стала самостійною частиною бджолиного житла. Це дозволило відкривати вулик, оглядати та збирати мед без жодної шкоди для комах.

Прокопович впроваджував свій винахід насамперед у власному господарстві. Невдовзі його пасіка стала найбільшою у світі – налічувала 10 тисяч бджолосімей.

Рамковий вулик / Фото kyiv.ridna.ua

Прокопович впроваджував свій винахід насамперед у власному господарстві. Невдовзі його пасіка стала найбільшою у світі – налічувала 10 тисяч бджолосімей.

Усвідомивши важливість свого відкриття, Петро Прокопович заснував першу та єдину на той час у Європі школу пасічників. Навчання там проводилося українською мовою і тривало 2 роки. За понад пів століття школа випустила понад 700 кваліфікованих пасічників, серед яких – і представники з-за кордону. При школі було кілька власних навчально-промислових пасік.

Винахід українця використовують бджолярі зі всього світу на своїх пасіках / Фото wikipedia

Чутки про українського винахідника дійшли і до царського імператорського двору. Микола І особисто приїжджав на Чернігівщину, щоб скуштувати меду з пасіки Прокоповича. Саме імператор доручив змінити маршрут залізниці, що, за планами, мала пролягти посеред вуликів.

Імператор Микола I / Фото poradu.pp

Додав слави пасічнику і Тарас Шевченко. У 1843 році Кобзар побував у домівці вченого, у його школі. Про цю зустріч український письменник згадав у повісті "Близнюки": "З’їжджу тижнів на два, три до Батурина. Там, біля Батурина десь, живе наш великий пасічник Прокопович. Послухаю його розумних розмов …".

У Петра Прокоповича під Батурином Шевченко зробив малюнок "На пасіці", на якому зобразив чоловіка, який довбає вулик-дуплянку.

Тарас Шевченко "На пасіці" / Фото t-shevchenko.name

Винахід українця, фактично, поклав початок бджільництву в тому вигляді, в якому відомий зараз. Вулики, збудовані за принципом Прокоповича, на сьогодні використовують мільйони пасічників в усьому світі.

Читайте також Неймовірна історія української спортсменки, на честь якої створили унікальну ляльку Барбі

Перший пам'ятник бджоляру встановили 1935 року у Львові. Він точно відтворює винайдений Прокоповичем рамковий вулик. До 240-річчя народження Прокоповича у 2015 році Національний Банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.

Монета, яку випустили на честь народження Петра Прокоповича / Фото wikipedia