Липовий, гречаний, акацієвий, з різнотрав'я – Україна може похвалитися великим розмаїттям меду. Завдяки цьому держава успішно належить до 10 країн світу, які є найбільшими виробниками та експортерами солодкого продукту. Стрімкої популярності виробництво меду набуло завдяки українцю Петру Прокоповичу, винахід якого й досі використовують всі бджолярі світу.
Великі лісові масиви, степи та луги з багатою медоносною рослинністю здавна сприяли розвитку бджільництва на українських територіях. Ще з часів Київської Русі цим ремеслом займалися майже всі селяни. Українець Петро Прокопович у 19 столітті змінив застарілу систему, і винайшов сучасний рамковий вулик.
популярні відео
Цікаво Українець, який створив емблеми ОУН, Пласту та авіакомпанії Lufthansa
Прокопович народився поблизу міста Батурин, що на Чернігівщині. Кар'єру пасічника чоловік почав у 23 роки. Перед тим були військові походи, чин поручика та медалі за відвагу від відомого російського полководця Суворова. Втомившись від служби, Петро придбав кілька десятків вуликів.
Чоловік самотужки дбав про власні рої, намагаючись удосконалити методи догляду та лікування комах. Також він уважно вивчав поведінку бджолиних сімей, записував спостереження у щоденник. Українець одним із перших у Російській імперії почав укладати теоретичну основу бджільництва.
Найбільше питань у пасічника виникало щодо підходу у збиранні меду. Аби дістати солодкий продукт з поширених на той час вуликів-дуплянок, потрібно було винищити бджолині сім'ї димом.
Прокопович вважав, що такий метод є варварством та безглуздям. Адже гинули найкращі сім’ї бджіл, які збирали найбільше меду.
У 1814 році бджоляр сконструював перший у світі рамковий вулик. У ньому рамка стала самостійною частиною бджолиного житла. Це дозволило відкривати вулик, оглядати та збирати мед без жодної шкоди для комах.
Прокопович впроваджував свій винахід насамперед у власному господарстві. Невдовзі його пасіка стала найбільшою у світі – налічувала 10 тисяч бджолосімей.
Прокопович впроваджував свій винахід насамперед у власному господарстві. Невдовзі його пасіка стала найбільшою у світі – налічувала 10 тисяч бджолосімей.
Усвідомивши важливість свого відкриття, Петро Прокопович заснував першу та єдину на той час у Європі школу пасічників. Навчання там проводилося українською мовою і тривало 2 роки. За понад пів століття школа випустила понад 700 кваліфікованих пасічників, серед яких – і представники з-за кордону. При школі було кілька власних навчально-промислових пасік.
Винахід українця використовують бджолярі зі всього світу на своїх пасіках / Фото wikipedia
Чутки про українського винахідника дійшли і до царського імператорського двору. Микола І особисто приїжджав на Чернігівщину, щоб скуштувати меду з пасіки Прокоповича. Саме імператор доручив змінити маршрут залізниці, що, за планами, мала пролягти посеред вуликів.
Додав слави пасічнику і Тарас Шевченко. У 1843 році Кобзар побував у домівці вченого, у його школі. Про цю зустріч український письменник згадав у повісті "Близнюки": "З’їжджу тижнів на два, три до Батурина. Там, біля Батурина десь, живе наш великий пасічник Прокопович. Послухаю його розумних розмов …".
У Петра Прокоповича під Батурином Шевченко зробив малюнок "На пасіці", на якому зобразив чоловіка, який довбає вулик-дуплянку.
Винахід українця, фактично, поклав початок бджільництву в тому вигляді, в якому відомий зараз. Вулики, збудовані за принципом Прокоповича, на сьогодні використовують мільйони пасічників в усьому світі.
Читайте також Неймовірна історія української спортсменки, на честь якої створили унікальну ляльку Барбі
Перший пам'ятник бджоляру встановили 1935 року у Львові. Він точно відтворює винайдений Прокоповичем рамковий вулик. До 240-річчя народження Прокоповича у 2015 році Національний Банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
Монета, яку випустили на честь народження Петра Прокоповича / Фото wikipedia
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter