Зерно чи зброя? У відносинах з Польщею Україні слід визначити пріоритети

Польща потужно допомогає Україні зі зброєю

Мовиться про:

• 100 бронемашин Rosomak у версії як і БТР, так і бойової машини піхоти (по штату – три повні механізовані батальйони, в реаліях – можливо на пару нових бригад).
• 24 самохідні міномети 120-го калібру Rak. Це дуже потрібна на фронті зброя, щоб і нищити російські вогневі точки і заодно "гасити" самохідні міномети "Нона" російських ВДВ.
• Ще точно в процесі щонайменше кілька десятків САУ Krab 155-го калібру. Вони відзначились не тільки ефективністю вогню, але й ергономікою та високою живучістю ствола.

Читайте також ATACMS та іншу важливу зброю нам таки нададуть, але є певний нюанс

Так, це озброєння та військову техніку поляки для нас виготовляють шляхом зовнішнього фінансування. Але щоб виконати цей контракт до планової дати "кінець 2023 року", польському оборонно-промисловому комплексу потрібно буквально "вискочити" за межі своїх виробничих потужностей. При цьому – взагалі не виконуючи поставок саме для польської армії, якій ця техніка та зброя теж треба буквально "на вчора".

Можливо, хтось пропустив, але міноборони Польщі ще взимку 2023 року розкрило, що за оборонними планами попереднього уряду польська армія у випадку вторгнення армії Росії мала відступати одразу за Віслу. Це розкриття було приурочене акурат до формування нової бронетанкової дивізії і до планів значного збільшення чисельності польського війська.

Ще є точно номенклатури, які Польща планувала поставити Україні вже з опорою на ціннісну базу:

• додаткові літаки МіГ-29, в міру надходження південнокорейських FA-50 (нам і радянські винищувачі все одно треба проти росіян);
• щонайменше 10 вертольотів Мі-24 (доволі часто на фронті гарна робота вертолітної ланки може не просто зірвати штурм окупантів, але й вибити взагалі підрозділ, який збирався в атаку на позиції ЗСУ).

Не кажучи вже про те, що на території Польщі точно відбувається (і є підтвердження з відкритих джерел) ремонт тих же САУ Krab і танків Leopard 2A4 для ЗСУ. Також цілком може відбуватися процес або одна зі складових виробництва дефіцитних боєприпасів для ЗСУ, бо даних у відкритому доступі нема, і це є добре.

Цікаво Що відбувається в голові президента Ірану і де в цьому логіка

Найбільшою проблемою у цій історії з зерновим конфліктом є скоріше наше невміння вирішувати конфлікти з навколишнім світом. Якщо ставити на шальки терезів по пріоритетності, що важливіше для війни тут і зараз – зерно чи зброя – то відповідь цілком очевидна.

На зерно чи виторг від нього мобілізованих бійців ЗСУ буквально не посадиш, і оце зерно по росіянах "насипати" БК теж не може. На відміну від польських ББМ.