Зараз не оцінюю весь законопроєкт. Він великий, різноманітний, і певною мірою неоднозначний. Відзначу лише деякі принципові моменти.
Читайте В Україні відкрився ринок землі: чому це історичний день
Скажу відверто, я дуже побоювався, що можуть у першому читанні ухвали законопроєкт про олігархів, і завалити саме цей законопроєкт (№5600).
Чому?
Тому що цей законопроєкт зокрема передбачав суттєве підвищення ренти на залізну руду. Тому деякі коментатори називали його "антиахметівським". І був великий ризик, що його завалять в інтересах головного олігарха країни. В економічному сенсі це був справжній антиолігархічний (а також антиспекулянтський) закон (хоча по деяких нормах цього законопроєкт і були певні питання).
Чому антиспекулянтський?
Тому що передбачається збільшення податків за неодноразовий перепродаж квартир протягом одного року. Але провалити цей законопроєкт не вдалося.
Важливо Путін спробував "помножити нас на нуль"
Задля справедливості відзначу, що законопроєкт містив норми, які могли не сподобатися різним прошаркам бізнесу, зокрема і середньому (це пояснює позицію "Голосу"). В цілому і цей законопроєкт, і голосування по ньому свідчать, що політика деолігархізації це серйозно, це наступ на олігархів і в економічній сфері.
І на останок важливе питання, в методологічному і політичному сенсі – про підвищення податків. З точки зору класичної ліберальної теорії – це нібито погано. Але в залежності від того – на кого податки та в якому обсязі. Я теж не в захваті від законодавчих екзерсисів Гетьманцева. Але олігархи повинні платити більше.
Однак податкова політика має бути збалансованою (треба шукати оптимальний баланс з податковим навантаженням, не можна лише збільшувати податкове навантаження). Я про це постійне кажу. Але деякі телеканали чомусь цитують тільки про "надмірне податкове навантаження".
Я останнім часом відмовився давати коментарі на цю тему, тому що цитують дуже вибірково (в інтересах олігархів). Зараз домінує потреба в наповненні бюджету. Проте треба вибирати за рахунок кого збирати податки, в якому обсязі, і як це вплине на розвиток економіки. Це і є мистецтво політики.
І тому в другому читанні є шанс виправити деякі норми цього законопроєкт, які можуть сприйматися неоднозначно.