Про це пише 24 Канал.
До теми: Росіяни засудили його на понад 20 років: з полону повернувся азовець, син "мами Тані"
Що показують на виставці "Those who are waiting. Ті, що чекають"?
16 – 20 травня 2022 року українські військові залишили територію заводу "Азовсталь" у Маріуполі. Через 4 роки сотні з них досі перебувають у російському полоні. Частина родин роками живе без жодної достовірної інформації про своїх близьких – без підтвердження статусу, без можливості побачити чи поховати рідну людину.
Виставка "Those who are waiting. Ті, що чекають" розповідає 5 реальних історій:
військового Дениса "Сноу" Морозка, який повернувся в Україну після понад 2 років полону;
подружжя Сергія "Докера" Вікторжевського та Катерини Вікторжевської, яке возз'єдналося після обміну у квітні 2026 року;
мами Тані, яка лише кілька днів тому дочекалася свого сина азовця Артема з полону;
- Тетяни Сопкіної, яка чекає на повернення тіла свого брата Євгенія "ВУС-2" Вуса, який загинув на "Азовсталі";
скульптора й активіста Яна Беспалька, який перетворює досвід колективної травми на мистецьку практику.
Експозиція поєднує фоторепортажі, портрети, аудіоісторії, документальний фільм та особисті артефакти героїв: прапори й плакати з акцій підтримки полонених, кітель Євгенія Вуса, скульптуру рук Яна Беспалька та інші речі, пов'язані з досвідом очікування й втрати.
Авторкою проєкту є Олена Бродзинська, яка впродовж кількох років документує щотижневі акції "Free Azov. Не мовчи, полон вбиває!" та підтримує комунікацію з родинами військовополонених.
Я намагаюся шукати щирі моменти, погляди, не робити репортаж як звітність, а зберігати глибину,
– говорить Олена.
За словами авторки, одним із найболючіших спостережень стало те, що людей на акціях підтримки з кожним роком меншає. Виставка порушує питання суспільної згуртованості та того, як акції впливають на видимість теми полону.
Виставка "Those who are waiting. Ті, що чекають", присвячена військовополоненим та їхнім близьким / Фото Ганни Науменко надані 24 Каналу
Під час виставки відбулася також і прем'єра документального фільму із однойменною назвою до виставки – "Those who are waiting. Ті, що чекають", де представлені історії усіх 5 героїв, які або пережили полон у Росії, або ж мають рідних, які повернулися з неволі або ж досі там перебувають.
Прем'єра документального фільму "Those who are waiting. Ті, що чекають" / Фото Ганни Науменко надані 24 Каналу
Що розповіли про експозиції герої?
Скульптор та активіст Ян Беспалько, який є одним із героїв виставки, розповів, що до 4-річчя виходу захисників "Азовсталі" з території заводу у Маріуполі створили зменшену стріт-арт версію знаменитого монумента у вигляді рук полонених, закованих в кайданки, який змонтований на Софійській площі.
Цей образ є нагадуванням про цю подію (вихід захисників з заводу "Азовсталь" у 2022 році – 24 Канал). Він покликаний нагадувати про цю подію просто на вулицях, в тих місцях, де люди могли не очікувати. Повзаємодіяти з цією роботою на вулиці випадково,
– пояснив митець.
Він наголосив, що це дозволяє розширити кількість людей, які розуміють, що саме сталося у 2022 році. За словами автора, коли люди вже бачать артоб'єкт, який має символ полону, то він змушує людей зупинитися, подивитися на цей образ та подумати.
Ян Беспалько також сказав, що відчуває відповідальність та обов'язок, що він має приділити свої навички та уміння, щоб підтримати тих, хто нині перебуває у російському полоні, а також їхнім близьким, які чекають рідних з неволі вдома.
Ян Беспалько розповів, чому долучився до експозиції: дивіться відео
Ще один герой, військовий Денис Морозко з позивним "Сноу", розповів, що виставка стала можливою завдяки ком'юніті Асоціації родин захисників "Азовсталі" та всім людям, які регулярно ходять на акції щодо повернення військовополонених.
Саме їхня позиція і надихнула на створення цього фільму (документального фільму, який показали у межах виставки – 24 Канал), щоб донести людям, які вагаються ще та хочуть приєднатися (до ком'юніті – 24 Канал), але чомусь соромляться цього, також вийти (на акції – 24 Канал) та стати голосом військовополонених в нашій країні,
– пояснив захисник.
"Сноу" також зауважив, що саме завдяки таким проєктам у російському полоні захисники чують голоси та позицію українців, що про них не забувають.
Денис "Сноу" Морозко пояснив, у чому важливість проєкту: дивіться відео
Також однією з героїнь проєкту стала мама Таня, яка чекала свого сина азовця Артема Вишняка з полону. Напередодні відкриття виставки її сина повернули з території країни-агресорки, а на самій виставці жінка отримала фотопортрет із нею, її сином та надписом позаду "вдома".
Мама Таня отримала фотопортрет із сином Артемом під час відкриття виставки: дивіться відео
Також автори експозиції наголошують, що "Those who are waiting. Ті, що чекають" – це спроба створити простір спільної присутності для тих, хто продовжує чекати, і для тих, хто готовий цю самотність розділити.
Ганна Науменко, співзасновниця Асоціації родин захисників "Азовсталі", зауважила, що такий захід, хоч і є доволі камерним та передусім для "бульбашки" людей, що постійно підтримують тему полонених, водночас може стати прикладом чи натхненням для інших митців, які зможуть реалізувати свою ідею, свій задум.
"У "свідомій бульбашці" є наратив, що ми маємо пам'ятати про полонених. А як формується ця памʼять? Це повторювані дії, демонстрація знову і знову чогось, що, здавалось би, всі вже бачили. Це робота з символами, робота з проявами. Тобто це також і спосіб бути присутніми, розділяти те, що роблять і за що переживають інші", – висловилася дівчина.
Ганна розповіла, що так до руху долучився і скульптор Ян Беспалько, який також прожив емоцію разом з ними. І на думку Ганни, до сердець людей, а особливо незнайомих, можна достукатися тільки через емпатію.
Зараз, через 4 роки після початку "боротьби", у багатьох рідних можна зустріти періоди, коли надія згасає, коли вони ні в чому вже не бачать сенсу. Люди, проживаючи цей жорсткий досвід, можуть закриватись. Адже знаходити в собі сили знов і знов повторювати одну й ту саму особисту історію, витягувати її напоказ і проживати – це справді важко. Тому, мабуть, і для внутрішньої авдиторії свіжий прояв пам'ятування може бути корисним,
– сказала Ганна Науменко.
До коли триватиме виставка та які події на ній очікувати ще?
Виставка "Those who are waiting. Ті, що чекають" триватиме до 20 травня, включно.
Серед подій, які будуть проводити у межах експозиції, будуть:
- 17 травня, 17:00 – лекція "Етична комунікація з людьми, що мають досвід полону, та членами їхніх родин". Спікерка: Тетяна "Мотанка" Ціленко, травматерапевтка, психологиня служби супроводу 12-ї бригади "Азов";
- 19 травня, 19:00 – дискусія про роль мистецтва у формуванні культури пам'яті за участі Олени Бродзинської, Анастасії Лелюк, Яна Беспалька, Олега Семака та художника і військовослужбовця #NEIVANMADE.
Виставку реалізовано спільно з Асоціацією родин захисників "Азовсталі" та HUB 4308.
Завітати на експозицію можна за адресою місто Київ, вулиця Обсерваторна 12-А.
Нагадаємо, Україна та Росія 15 травня 2026 року провели перший етап обміну полоненими. Додому вдалося повернути 205 воїнів, серед яких військові ЗСУ, ТрО, Нацгвардії та Держприкордонслужби.
Командир 1 корпусу НГУ "Азов" Денис Прокопенко ("Редис") також повідомив, що під час цього обміну на батьківщину повернулися 20 бійців "Азову", які були в полоні 4 роки. З них 19 – оборонці Маріуполя.