Про це розповіла соціолог та директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна в інтерв’ю "Українській правді".
"Українці абсолютно незадоволені владою. Це видно по рейтингах політичних сил, які при владі, і виборчих рейтингах президента. Ці рейтинги становлять близько 10-11%. Нещодавно ми попросили людей назвати, які реформи є успішними. Максимум набрала пенсійна реформа – 9%. Водночас 77% опитаних не назвали жодної успішної реформи. Очевидно, люди незадоволені. Понад 40% вважають, що взагалі нічого не зроблено і ще плюс 30% вважають, що зроблено приблизно 10% від того, що потрібно. Невдоволення дуже високе", – розповіла Ірина Бекешкіна.
Читайте також: Як українці ставляться до автономії для Донбасу: пояснення соціолога
При цьому, за її словами, українці не готові виходити на акції протесту. Зараз таких лише 20%. Це один із найнижчих показників за весь час наших соціологічних вимірювань, які почалися з 2000 року.
Через розчарування у проведенні реформ, українці перестали довіряти державним інституціям, окрім армії.
Серед державних інституцій однозначно лідером довіри є армія. Більшої довіри до жодної з державних інституцій немає. Серед недержавних найбільше довіряють волонтерам. Далі – церква, громадські організації. Засоби масової інформації мають довіру приблизно на 2% більше від показників недовіри. Найбільше не довіряють тим, хто повинен боротися з корупцією – прокуратура, суди, поліція, за винятком патрульних. Серед лідерів недовіри – Верховна Рада. А з нею – уряд та президент,
– зазначила соціолог.
Читайте також: Чого найбільше бояться українці: коментар соціолога
Ще одна проблема в політичній ситуації – за кого українці готові проголосувати на майбутній парламентських виборах.
Якщо орієнтуватися на тих, за кого вже готові проголосувати, то в майбутній Верховній Раді буде складно зробити коаліцію. Кілька політичних сил набрали приблизно рівну кількість голосів. Лідером є "Батьківщина", але далі з невеликим розривом в межах статистичної похибки, йде "Блок Петра Порошенка", за ними – "Опозиційний блок", "Громадянська позиція", "За життя!", "Радикальна партія Олега Ляшка", "Самопоміч" – це вже 7 прохідних. І ще може бути "Свобода", але вона на межі,
– розповіла Ірина Бекешкіна.
Відтак, за її словами, депутатам важко буде утворити коаліції, коли до парламенту пройде 7 політичних партій з приблизно однаковими результатами.
Читайте також: Які проблеми найбільше хвилюють українців: дані опитування
Однак вона зауважила, що ці дані попередні, адже політичні перегони в країні ще не стартували, і партії не розпочали роботу з виборцями. Та й історія українського парламентаризму засвідчує те, що необов’язково партії, які до цього були у парламенті, знову туди пройдуть.
"Наші партії – це обов’язково певний популярний лідер. Плюс – фінансово-економічна група, яка підтримує певних політиків. Тому природно, що, не отримавши успіх на виборах, вони дуже часто зникають. Ось вам небувалий випадок: з парламентських виборів 2012 року в нинішню Верховну Раду 2014 року потрапила тільки одна політична сила, яка там перебувала. І то в 2012 році в неї було 20% підтримки, а вже за два роки – 5%. Тож партії в Україні – це тимчасові утворення", – підсумувала соціолог.