У Німеччині проходять земельні вибори та вже перший їхній етап приніс велику несподіванку для всіх тих, хто не слідкує за німецькою політикою. Річ у тім, що вперше з часів живого Гітлера на німецьких виборах перемогли ультраправі. Але це лише половина біди.

24 Канал розповідає про небезпеку посилення популістів у Німеччині, нагадує про "теорію підкови", відправляє чинних німецьких урядовців на роботу над помилками та прогнозує їхній провал.

Читайте також Вибори у Німеччині створили серйозні виклики для України

1 вересня 2024 відбулися місцеві вибори у Тюрінгії та Саксонії. Нагадаємо, що Німеччина, точніше ФРН – має федеративний устрій, а тому регіональні вибори до ландтагів дуже важливі, адже власне вони і формують політичний ландшафт, хоча прямо не впливають на зовнішню політику федерального уряду, але впливають опосередковано (бо саме в цих землях розміщені бази НАТО, хаби допомоги Україні, а в майбутньому – американські ядерні ракети середньої дальності).

Тюрінгія та Саксонія – східнонімецькі землі, частина колишньої зони радянської окупації, відомої як НДР (російською ГДР).

Саме в столиці Саксонії, місті Дрезден, колись починав свій шлях чинний російський диктатор, а тоді – офіцер КГБ (українською – Комітет ДержБезпеки) Владімір Путін.

Путін КГБ
Посвідчення, видане Штазі молодому Путіну / фото bstu.de

Парадоксальним чином цей зв'язок зберігається. І між колишньою колонією та метрополією досі є певна симпатія, заснована чи то на химерному варіанті Стокгольмського синдрому, чи то ностальгії, помноженій на ресентимент та економічні негаразди.

НДР, яка була флагманом всього радянського блоку і "вітриною соціалізму", навіть після понад 30-ти років після руйнації Берлінського муру досі залишається "двієчником капіталістичного навчання". Економічний, соціальний, політичний, культурний та ще бог його знає який розрив між Заходом і Сходом (як би з цього факту не дивувалися українські читачі) досі зберігається і він разючий.

Така ситуація – життєдайне середовище для зростання популістів. Власне, вони і зростають (не забуваймо, що в Східній Німеччині реальної денацифікаіції так і не відбулося). Тому не дивно, що ультраправа та відверто екстреміська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) буквально за 10 років перетворилася з маргіналів на потужну політичну силу, яка нині претендує не лише на поодинокі місця у владі, а на фракції, коаліції, а подекуди й більшість.

AFD Альтернатива для Німеччини
Аліса Вайдель (в центрі) разом з переобраним співлідером AfD Тіно Хрупалла (другий праворуч) та іншими партійними діячами / фото AFP

Власне, це й відбувається просто на наших очах. У Тюрінгії АдН здобула понад 30 відсотків голосів (точний результат – 32,8), обійшовши класичні партії.

  • Чинна партія влади (СДПН – німецькі соціал-демократи) взагалі посіла провальне 5 місце, а другими фінішували ХДС (правоцентристи та нині головна опозиційна сила отримали 23,8%).
  • При цьому інша частина правлячої коаліції ФРН – "зелені" та "вільні демократи" – взагалі не подолали прохідний бар’єр у 5%.

У Саксонії "зелені" все ж потрапили до ландтагу (5,1%) СДПН взяла 7,3%, а АдН завдяки перерахунку голосів через нібито помилку програмного забезпечення все ж позбулася так званої "блокувальної меншості", інакше було б зовсім кепсько. Втім, навіть друге місце з результатом 30,6% (перше взяли ХДС – 31,9%) говорить про дуже тривожні тенденції.

Як німці голосували в Тюрінгії та Саксонії / інфографіка DW

Є всі підстави вважати, що парад тріумфів ультраправих продовжується. Наступні земельні вибори пройдуть у Бранденбурзі 22 вересня 2024. Там в АдН також доволі непогані шанси, бо це теж східна Німеччина.

Оскільки це останні земельні вибори в 2024 (наступні пройдуть взимку 2025 у Гамбурзі), їхній результат буде перед очима в наступні кілька місяців і буде таким собі слоном в кімнаті для тих, хто голосуватиме на федеральних виборах 28 вересня 2025 року.

Але й це ще не все. Ще одним тріумфатором виборів до ландтагів Тюрінгії та Саксонії став "Союз Сари Вагенкнехт" (ССВ або німецькою – BSW). У Тюрінгії і Саксонії ССВ взяв треті місця (15,5% і 12% відповідно).

А хто ж це такі? А це ультраліві, тобто ті самі "лівачки" з мемів українських соцмереж, де щодня доводять, що "комунізм не працює". Партію офіційно зареєестрували лише в січні 2024 року, вона відкололась від Лівої партії Німеччини (ЛПН або Der Linke) – модифікованого гібрида, основою якого стали комуністи з правлячої у НДР Соціалістичної Єдиної Партії Німеччини (СЄПН).

Обличчя ССВ – Сара Вагенкнехт, офіційна комуністка з 19 років. Вона почала свою політичну кар’єру ще в НДР, а потім понад 30 років поневірялася в капіталістичному світі і навіть була депутатом Європарламенту, але знайшла свій справжній поклик у ненависті до України (та любові до Росії).

Сара Вагенкнехт
Сара Вагенкнехт / фото dpa, Hannes P Albert

Нині основою політичного кредо Вагенкнехт є припинення допомоги Україні та викриття того факту, що "владу в Києві захопили нацисти". Про це вона волає з 2016 року, але почули її лише зараз. Не в останню чергу завдяку старанням російської пропаганди, яка всіляко підсвічує діяльність Сари та її політсили.

І хоча сама політикиня не зовсім відповідає російським уявленням про красу та скрєпи (бо є відкритою лесбійкою), це аж ніяк не зупиняє хвалебні потоки російської пропаганди.

Так само, як, до речі, і прославлення ультраправої "Альтернативи для Німеччини". Нагадаємо, що Росія на офіційному рівні засуджує неонацизм та різноманітні праві ухили в політиці, натомість у реальному житті аткивно відтворює ці практики сама, а також спонсорує та підтримує ультраправих у Європі, зокрема, в Німеччині.

При цьому нині німецькі праві екстремісти вже не ховаються і відкрито прославляють Путіна, як, наприклад, видавець ультраправого журналу Compact Юрген Ельзессер.

І, звісно, ніхто не заборонить мені казати: я прихильник Путіна,
– "товарищ" Ельзессер прославляє російського тірана в Магдебурзі 17 серпня 2024 року на земельному з'їзді відділення АдН у Саксонії-Ангальт під бурхливі оплески присутніх.

Як Ельзессер прославляє Путіна в Німеччині: дивіться відео

Навесні 2023 року авторитетне видання Washington Post провело велике розслідування російських впливів в Європі та довело, що Росія спонсорує та підтримує не лише ультраправі рухи в Німеччині, але й ультраліві. Ба більше, особливо активна вона в Німеччині.

Саме під егідою Росії ультраправі та ультраліві проводять схожі акції – маніфестації проти надання Україні зброї, блокування воєнних баз НАТО, ходи за мир та екологію, за зняття санкцій з Росії, відновлення роботи "Північних потоків" та ще багато всього іншого.

Журналісти Washington Post довели, що всі ці акції мають спільну стратегію, яка розроблена російськими політтехнологами під керівництвом заступника голови адміністрації президента Росії Сєргєя Кірієнка (того самого сектанта-методолога та саєнтиста, який нині є політичним куратором "нових територій", тобто окупованих Росією українських земель).

Завданням групи Кірієнка була активізація роботи саме по Німеччині, а метою – дискредитація ЄС та НАТО, повернення "любові до Росії" та потенційне зняття санкцій з Росії та відновлення дружби часів Шрьодера та Меркель.

Одним із планів росіян було переформатування підшефних політсил, а саме – об'єднання ультраправих (АдН) та ультралівих в одну партію "німецької єдності". Ця ідея знайшла свою підтримку, інакше як пояснити, що депутати від АдН почали прямо хвалити в Бундестазі комуністів, проводити спільні акції та пікети на вулицях та влаштовувати одне одному "теплі ванни" у своїх ЗМІ.

Мабуть, найкращим прикладом є ультраправий журнал Compact, який у 2022 році вийшов з обкладинкою з портретом Вагенкнехт та підписом, що та – "найкращий канцлер для лівих і правих".


Дивні дива – рупор ультраправих журнал Compact прославляє доньку іранського емігранта та відкриту лесбійку, одружену на мігрантці

Після прочитання останніх абзаців "внутрішній політолог" всередині читача має обуритись та запитати –як узагалі таке можливо?

Тож мусимо відповісти – такий дивний на перший погляд симбіоз найзапекліших ідеологічних ворогів цілком можливий і навіть давно описаний у політології під назвою "теорія підкови".

Він полягає в тому, що ультраліві та ультраправі насправді не перебувають на різних полюсах політичного спектру. Точніше, сам цей спектр – не лінійний, а має вигляд такої собі "підкови", тому насправді крайнощі найближче один до одного, ніж той самий "центр".

  • Ця теорія має багато прихильників і критиків, ми ж вкажемо на її сучасні німецькі особливості. Їх дві. Перша полягає в тому, що електоральною базою як АдН, так і ССВ є кризова східна Німеччина, точніше – невдоволені верстви суспільства цих земель (в радянські часи сказали б "робітничий клас").
  • Друга і, мабуть, найважливіша, це російські гроші. Саме вони найкраще поєднують російського агента в Німеччині депутата від АдН Петра Бистроня та Сару Вагенкнхет, а також інших ультра-політиків.

У 2024 році Бистронь та його колеги з АдН були викриті як агенти впливу Росії в Європі. Допоміг їх вивести на чисту воду Віктор Медведчук, який залучив цих добродіїв до роботи пропагандистської мережі "Голос Європи".

Нині проти Бистроня веде розслідування прокуратура Мюнхена. Також відомо, що в 2022 році депутат таємно їздив до Білорусі, ймовірно, для зустрічі з кураторами.

Наразі в Тюрінгії та Саксонії ультраправі і ультраліві офіційно поки не об'єднуються. Таким чином, реальну владу в земельних урядах АдН, швидше за все, не отримає через власну токсичність (тут варто очікувати повторення польської історії 2023 року, коли на виборах перемогла партія "ПіС", але не зуміла сформувати урядову коаліцію), бо це буде і удар по репутації "ліваків". Але їм ніщо не заважає голосувати спільно за потрібні їм рішення та проводити узгоджену політику.

То ж колеги по "німецькій підкові" можуть просто витримувати паузу, щоб знову всіх здивувати восени наступного року.

Саме стільки залишилося часу до федеральних виборів. Їхніми фаворитами нині називають ХДС, але у АДН і ССВ цілком можливий потенційний блокуючий пакет, а це означає, що головний за обсягами допомоги союзник України в Європі (і другий в світі після США) може розвернутися на 180 градусів. І нам це точно не сподобається.

Але ми (тобто Україна) все ж можемо вплинути на ситуацію – нам потрібно перемогти Росію та усунути її з рівняння, таким чином ми зруйнуємо політичну адженду німецьких агентів впливу Росії та посилимо позиції класичних партій.

Нагадаємо, і ХДС, і правлячі СДПН, "Вільні демократи" та "Зелені" підтримують Україну. У цій ситуації канцлеру Шольцу необхідно припинити бути "ображеною ліверною ковбаскою" та ще більше посилити допомогу Україні, і не лише фінансову, але й збройну. Так, мова про вже сотні разів згадані "тауруси", танки та літаки.

Саме на 2025 рік експерти прогнозують вичерпання ресурсів Росії для ведення війни проти України (мова як про гроші, так і про техніку, яку наразі Росія фактично не виробляє, а лише відновлює, тобто має справу з ресурсами, які вже на межі).

До теми Що відомо про "мирний план" Шольца і як реагують Україна та Росія

Саме тому перемога над Росією – це не фантазія диванного аналітика, а потенційна можливість. Але вона стане реальною лише за умови, що коаліція союзників України посилить свої зусилля. І саме особі тихого та не харизматичного технократа (такі традиції політичного лідерства Німеччини) Олафа Шольца буде відведене дуже важливе місце. Можливо, найважливіше (зважаючи на вибори в США).

Його особисто це, на жаль, від політичної смерті не врятує, але дасть шанс подолати вірус "підкови", а значить – вижити його політсилі та всій німецькій демократії. Бо ми всі дуже добре знаємо історію Мартіна Німеллера і що стається, коли "він мовчав".