Про це повідомляють журналісти програми "Схеми" (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу "UA:Перший").

Тетяна Шкребко займала посаду заступника керівника – керівника Першого відділу Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя аж до липня 2017 року, хоча вирок, яким вона обвинувачується одразу по трьох статтях Кримінального кодексу, був винесений ще 1 вересня 2016 року. При цьому цей вирок, який є у розпорядженні журналістів програми "Схеми", відсутній у Єдиному судовому реєстрі України.

Раніше цей вирок Печерського суду від 1 вересня 2016 року, згідно з яким Шкребко отримала до 5 років позбавлення волі умовно, проаналізувало та процитувало видання "Наші гроші".

При цьому, українське законодавство забороняє засужденим за вчинення умисних злочинів займати державні посади. Так, за словами юриста громадської організації "Центр протидії корупції" Олени Щербан, згідно зі статтею 84 Закону України "Про державну службу", службовець має бути звільнений суб’єктом призначення через 3 дні після оголошення щодо нього вироку.


Той самий вирок Печерського суду щодо Шкребко

"Закон чітко говорить, що особи, стосовно яких були вироки про визнання їх винуватими в умисному злочині, навіть не обов’язково корупційному, втрачають право на державну службу і мають бути звільнені протягом 3 днів після повідомлення про вирок. Тобто фактично вона не мала права працювати на посаді весь час після вироку", – зазначає юрист "Центр протидії корупції" Олена Щербан.

Висновки по деклараціях можуть бути оскаржені?

Як наслідок, зазначають юристи, тепер існує можливість оскаржити результати роботи засудженої співробітниці НАЗК.

"Якщо особа, яка в НАЗК здійснювала перевірки, готувала доповідні, втратила при цьому право на державну службу, то всі речі, які вона здійснювала, можна ставити під сумнів – вона як посадовець не мала на цього права", – коментує Олена Щербан.

Журналістам "Схем" вдалося зв’язатися з Тетяною Шкребко телефоном. Щоправда, коментувати ситуація вона не захотіла.

"Це неправильна інформація", – єдине, що вона відповіла на запитання про те, як вдалося протриматись на посаді протягом майже 9 місяців з моменту винесення вироку.

"Схеми" направили запит до НАЗК із питаннями, чому Тетяна Шкребко не була звільнена з посади після набрання чинності вироком щодо неї. Відповіді на момент публікації не надходило.

Окремо юристи припускають, що можуть бути й інші порушення. "Керівник міг взагалі не дізнатися про це (про вирок Печерського суду – ред.). Тут йтися може вже про інші правопорушення, вчинені іншими особами, які умисно, в тому числі безпосередньо сама корупціонерка, не повідомляли про вирок, як і відповідні органи державної влади", – каже Олена Щербан.

За законом, повідомити про вирок керівництву засудженої повинні Печерський районний суд Києва та Судова адміністрація України. Крім того, інформація має бути внесена до Державного реєстру корупціонерів, який має вести те саме Національне агентство з питань запобігання корупції та якого досі немає. Тепер, за словами юристів, слідство має з’ясовувати, чому Шкребко не звільнили з посади.

За що у НАЗК відповідала засуджена Тетяна Шкребко?

Згідно з інформацією з відкритих джерел, Тетяна Шкребко була призначена на посаду заступника керівника – керівника Першого відділу (м.Київ та Київська область) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя НАЗК у липні 2016 року – вона була рекомендована до призначення 12 липня, а 15 липня щодо неї була розпочата люстраційна перевірка.

Екс-керівник Департаменту фінансового контролю НАЗК Ганна Соломатіна, яка місяць була безпосереднім керівником Тетяни Шкребко, у коментарі "Схемам" пояснює: "Перший відділ був відповідальним за всі перевірки декларацій (повні та спеціальні) по місту Києву та Київський області, тобто за місцем роботи туди підпадали всі топ-посадовці та судді Верховного суду – це і президент, і прем’єр-міністр, міністри, депутати та судді Верховного суду".

При цьому Соломатіна повідомила, що інформація про обвинувальний вирок щодо Тетяни Шкребко, була відомою керівництву антикорупційного відомства.

"Коли я очолила Департамент (16 червня 2017 року, – прим.), вона була у відпустці. Керівництво про вирок знало, оскільки про нього доповідав завідувач Сектору запобігання та виявлення корупції в НАЗК. Коли я дізналась, відразу поставила питання про її звільнення, але за неї приходили "просити" інші керівники. Саме Тетяна Шкребко відповідальна за те, що в межах перевірок декларацій Олександра Данилюка, Олега Ляшка, Нестора Шуфріча та Олени Сотник, взагалі не робилось запитів", – розповідає вона.

Тетяна Шкребко пішла з НАЗК у липні 2017 року (про що свідчать дані з Реєстру декларацій), фактично разом із керівником – членом НАЗК, заступником Голови Русланом Радецьким, який, згідно з розподілом обов'язків між членами НАЗК, був відповідальним за напрям фінансового контролю та моніторинг способу життя. Його відставку уряд прийняв 18 серпня.

1 вересня 2016 року Печерський районний суд столиці засудив Тетяну Шкребко до 5 років позбавлення волі умовно без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. Також суд визначив іспитовий строк в один рік, який вже сплив. Тепер, за словами юристів, Тетяна Шкребко не вважається судимою та може обіймати державні посади. Крім того, у рішенні суду, яке відсутнє у Державному реєстрі судових рішень, однак є в наявності у журналістів "Схем", йдеться про угоду, яку Шкребко уклала зі слідством.

Угода зі слідством. За що засудили та чому відпустили на свободу чиновницю з податкової часів Януковича?

Зміст угоди зі слідством проаналізували журналісти видання "Наші гроші". Так, Тетяна Шкребко визнала свою винуватість у службовому підробленні та участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією екс-президента Віктора Януковича, екс-прем’єра Миколи Азарова, екс-очільника Міндоходів Олександра Клименка, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Таким чином учасники цієї злочинної організації у період з квітня 2012 до вересня 2013 років заволоділи коштами держбюджету на суму 3,16 мільярдів гривень шляхом неправомірного отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

"Шкребко "активно сприяла встановленню обставин кримінального провадження" – дала "показання про вчинені нею порушення, а також викривальні показання про осіб, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню". Крім того, вона добровільно частково відшкодувала державі збитки – 5 тисяч гривень", цитують журналісти вирок.

За інформацією видання "Наші гроші", вироки по двом іншим податківцям, які також проходили по цій справі, також не оприлюднені у судовому реєстрі. З них колишній перший заступник голови Державної податкової служби Андрій Головач – уклав угоду з прокурором ГПУ та отримав умовний термін, відшкодувавши 130 мільйонів, а перша заступниця начальника ГУ Міндоходів у Києві Тетяна Детюк – 5 років позбавлення волі умовно з позбавленням права обіймати певні посади, також уклавши угоду.

Також у травні 2017-го року головний військовий прокурор і міністр внутрішніх справ України заявили про викриття мережі ухилення від сплати податків, заснованої податківцями в час правління екс-президента Віктора Януковича. Як повідомили Анатолій Матіос і Арсен Аваков, були проведені понад 450 обшуків у 15 областях і затримані 25 екс-керівників податкових органів у справі про завдання державі збитків у 97 мільярдів гривень. За словами силовиків, затриманих авіатранспортом доправляли до Києва. Відео цієї спецоперації продемонстрували у ЗМІ.