До такого висновку прийшли автори дослідження, проведеного під егідою Програми розвитку ООН (ПРООН), Світового банку та Київської школи економіки.
"Державні витрати на охорону здоров'я в Україні складають 77 доларів на душу населення (за даними 2015 року) і є найнижчими серед європейських країн", – йдеться в прес-релізі ПРООН за результатами дослідження.
Читайте також: МОЗ опублікувало граничні ціни на безкоштовні ліки: доповнений список
Його автори вважають, що українська влада виділяє мало коштів з бюджету на профілактику захворювань. Так, наприклад, в Донецькій області 70 відсотків державних коштів на цілі охорони здоров'я направляються на утримання лікарень і лише 13 відсотків – на первинну медичну допомогу.
В цілому в країні функціонує одна з найбільших, невиправдано громіздких стаціонарних інфраструктур охорони здоров'я в Центральній Європі. Так по всій Україні на 1000 чоловік припадає 0,4 лікарень, 7,4 ліжка, 4,4 лікаря і 8,6 медсестер.
Бюджетні витрати на лікарні більшою мірою йдуть на оплату праці медиків і комунальні послуги. На ліки й устаткування майже нічого не залишається. В середньому за рахунок бюджетних коштів в лікарнях покривається менше 25 відсотків потреб у медикаментах. 63 відсотки лікарів в українських лікарнях просять пацієнтів купувати ліки за свій рахунок.
Читайте також: Чи стане медреформа основою передвиборчої кампанії Президента, або Як змінити медицину в Україні
При цьому зарплата медичного персоналу також значно нижче, ніж у їхніх європейських колег. В результаті приблизно 3 з 10 лікарів змушені працювати за сумісництвом, що, безумовно, позначається на їх продуктивності і якості послуг для населення.
До того ж в країні вкоренилася прихована паралельна система готівкової оплати послуг медиків. Така практика не дозволяє бідним верствам населення отримувати якісну медичну допомогу.
"Державне фінансування системи охорони здоров'я становить лише близько половини загальних витрат на охорону здоров'я. Паралельно працює непрозора система оплати послуг готівкою", – йдеться у висновках дослідження.
На основі результатів дослідження його автори представили ряд рекомендацій щодо поліпшення якості послуг та підвищення ефективності витрат на цілі охорони здоров'я. Експерти вважають, що прискорення реформи системи охорони здоров'я допоможе перейти до нової форми фінансування медичної допомоги.
Читайте також: Медреформа в дії: що зміниться для українців?
"Чітке визначення пакетів медичних послуг поряд з введенням механізмів укладання контрактів між пацієнтами і лікарями допоможе краще розподіляти наявні державні ресурси для надання гарантованої медичної допомоги громадянам", – наголошується в прес-релізі.
Нагадаємо, що 28 грудня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав два закони, необхідні для старту реформування системи охорони здоров'я. Зокрема, йдеться про закон про державні фінансові гарантії та закон про покращення надання медичної допомоги у сільській місцевості.