Що таке пробація
Пробація – це низка систематичних наглядових та соціально-виховних заходів, які проводять для засуджених людей, злочини яких не зобов'язують до обов'язкового відбування покарання у в'язниці. Тобто людина перебуває під наглядом, проходить певні заняття чи виправні роботи, має суворі зобов'язання, але при цьому не перебуває у в'язниці. Таким чином вона не втрачає зв'язки з соціумом, роботу і, відповідно, продовжує сплачувати податки державі.
Читайте також: Моторошні напади та ймовірне вбивство: чим закінчилися резонансні справи харківських активістів
Існують різні види пробації:
- Досудова: для обвинувачених, стосовно яких органом пробації готується досудова доповідь.
- Наглядова: для тих, кого позбавили права обіймати певні посади; для тих, хто направлений на громадські/виправні роботи; кому змінили обмеження волі на громадські/виправні роботи; для звільнених від відбування покарання з випробуванням; для звільнених від відбування покарання вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до трьох років тощо.
- Пенітенціарна: це підготовка осіб, які позбавлені волі, до звільнення з метою з метою трудового і побутового влаштування.
- Щодо неповнолітніх.
Які основні завдання пробації:
- підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених;
- здійснення нагляду за засудженими;
- виконання певних видів покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;
- направлення до виправних центрів;
- проведення соціально-виховної роботи із засудженими;
- підготовка осіб до виходу з в'язниці.
Головні плюси
Для засудженого:
- можливість змінитись без перебування у місцях позбавлення волі (ізоляції від суспільства),
- підтримка на шляху до змін;
- збереження сімейних стосунків та зв'язків у громаді;
- збереження роботи та житла;
- людина не втрачає соціальні зв'язки та шанс створити сім'ю.
Для держави:
- за умови справедливого суду – зниження злочинності;
- зниження кількості ув'язнених осіб;
- економічний плюс: утримання правопорушника у місцях позбавлення волі набагато дорожче для держави, ніж перебування на пробації, а також залишаючись у суспільстві особа не втрачає роботу та сплачує внески у держбюджет;
- дотримання міжнародних стандартів.
Аби не ламати долі людей, провокуючи ув'язненням проблеми з рідними і втрату кар'єра, фахівці Центру пробації рекомендують суддям призначати покарання не у в'язницях, а у громадах.
Це дає свій позитивний результат. Оскільки людина не відірвана від сім'ї, від соціуму. Вона не втрачає ті соціальні зв'язки, які вона може втратити у неволі. Ми займаємось допомогою особам в наданні житла, працевлаштування. Тому що, як правило, більшість осіб – яка вчинила злочин крадіжки – (зробила це – 24 канал) у зв'язку з тим, що особі нема куди працевлаштуватися,
– розповів начальник Святошинського райвідділу Центру пробації Олександр Іванченко.
Олександр Іванченко
За словами експертів, за 3 місяці в'язниці людина повністю втрачає своє життя. Завдяки пробації така людина може залишитися на волі, але це накладає на нього певні зобов'язання. Вчасно приходити на відмітку до центру та відвідувати заняття. В результаті до суспільства повертається повноцінна людина, яка не порушує законодавство, працює, сплачує податки та створює сім'ю.
Досягненням є те що, Ризик повторного злочину зменшився і зараз становить менше нід два відсотки,
– наголосив Олександр Іванченко.
Дуже важливий фактор на користь Центрів пробації – ця система дозволяє витрачати майже удесятеро менше у порівнянні із забезпеченням тюремного ув'язнення.
Приклад перебування на пробації
"Зайшли в магазин, у нас почався конфлікт з охороною. Ми вийшли, я вдарив охоронця. І наступного дня до мене приїхала поліція", – розповів 18-річний киянин, який перебуває у Центрі пробації. За злочин йому дали 1 рік умовно. В Центрі він отримує повний комплекс підтримки: як соціальної та медичної, так і психологічної.
"Це не карти Таро, це метафоричні карти. Показують те, що людину хвилює на певному етапі її життя", – показала журналістам один момент із процесу психологічної підтримки психологиня Міжнародної благодійної організації Health Right International Христина Мжельська.
Психологиня працює із засудженим
Попереду у хлопця – важкий рік роботи над собою та своїми помилками. Адже ще одне таке хуліганство – і він може загриміти за ґрати.
Історія пробації в Україні
• Перша офіційна ініціатива щодо створення в Україні служби пробації була подана до КабМіну у травні 2002 року за результатами візиту до Служби тюрем і пробації Королівства Швеції.
• Далі відбувалися реєстрації законопроектів щодо пробації, згодом вони були загальмовані.
• Новим поштовхом стала Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, яку було схвалено Указом Президента України від 24 травня 2011 року.
• 5 лютого 2015 року на засіданні пленарної сесії Верховної Ради України 230 голосами народних депутатів було прийнято Закон України "Про пробацію".
• У 2015 році заходи із створення та розвитку національної моделі пробації були включені до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки (Указ Президента № 276) та Національної стратегії у сфері прав людини (Указ Президента № 501).
• У березні 2016 року було створено центральний орган управління діяльністю пробації — Департамент пробації з відповідними управліннями пробації.
• У січні 2018 року було створено єдину Державну установу "Центр пробації". Станом на 1 січня 2019 року в Україні функціонує 24 філії та 560 підрозділів служби пробації (в складі яких створено 13 секторів ювенальної пробації), діяльність яких забезпечують 2,963 працівників (юристи, фахівці із соціальної роботи, психологи).