Ордер для Пригожина чи "Золота малина": що буде з відеосвідченнями ексвагнерівців

Що робили вагнерівці в українських містах

Згідно зі "свідченнями" бійців ПВК "Вагнера" вони цілеспрямовано та масово винищували цивільне населення, зокрема, дітей задля "зачистки території". Такі діяння реалізовувалися за наказом Євгєнія Пригожина, який вже встигнув "спростувати наклеп", називаючи злочини з елементами геноциду "порятунком" неповнолітніх. Слід згадати, що нацисти, характеризуючи масові вбивства в газових камерах, теж вказували на "порятунок".

Читайте також США визначилися зі своїм найнебезпечнішим ворогом

Основою міжнародного гуманітарного права є принцип розрізнення: цивільні особи є нелегітимною ціллю, а напад на них – воєнним злочином та злочином проти людяності (за наявності критерію систематичності й широкомасштабності, який випливає з патерності діянь росіян і "свідчень" ексвагнерівців). Конвенція про права дитини гарантує кожному неповнолітньому невід'ємне право на життя, насилля над яким заборонене спільною для чотирьох Женевських конвенцій статтею 3.

Беручи до уваги інші діяння агентів Росії, зокрема щодо українських дітей, – незаконні депортації та примусову передачу в російські родини – за умови доведення суб'єктивного умислу згадані воєнні злочини та злочини проти людяності мають бути кваліфіковані як геноцид.

Доказ чи інформація? Сенсація чи сприяння розслідуванню?

Мета появи шокуючого зізнання ексвагнерівців в мережі до кінця невідома. Активісти неурядової організації Gulagu.net заявляють, що вбачають у відео "прямі підстави для організації щодо Пригожина, Уткіна та їх спільників кримінального переслідування за фактом вчинення десятків жорстоких вбивств і серії воєнних злочинів і злочинів проти людяності".

Водночас відкритим залишається питання, чому кадри з'явилися на ютубі, а не були передані, наприклад, у Міжнародний кримінальний суд чи інші компетентні інституції? Відповіді в описі до відео немає.

Цифровізація вплинула на всі сфери суспільного життя. Правосуддя теж намагається йти в ногу з часом. Усвідомлюючи, що МКС та міжнародні квазісудові інстанції мають обмежений потенціал для власного розслідування, держави наділили їх широким правом розсуду брати до уваги ті докази, які вони вважають належними та прийнятними.

Наприклад, Правило 63 (2) Регламенту МКС надає суддям компетенцію вільно оцінювати будь-яку наявну інформацію. Відтак, буде чи ні Суд керуватися тими або іншими даними, фактично, залежить від розсуду й досвіду суддів.

Триступеневий тест

На основі практики діяльності міжнародних судових і квазісудових органів, часто можна виокремити так звані тести, які дозволяють зробити неупереджені висновки незалежно від деталей конкретної справи. МКС вже напрацював подібний триступеневий тест для визначення того, чи може отримана Судом інформація бути доказом у ході провадження. При цьому кожен з наведених нижче критеріїв має бути дотриманий:

1. належність та допустимість (статті 64(9)(a) і 69(4) Римського статуту, Правила процедури та доказування): інформація має відношення до справи та отримана відповідно до загальновизнаних принципів права, Римського статуту й міжнародного права прав людини;
2. доказовість (стаття 69(4) Римського статуту): міра того, як надана інформація може вплинути на встановлення факту;
3. баланс інтересів: співставлення доказової сили й потенційної шкоди, яку розкриття інформації може завдати справедливому судовому розгляду.

Не перше подібне відео

Окрім пропагандистів, Владіміра Путіна та Марії Львової-Бєлової, які самі документують власні злочини, на практиці траплялися й інші випадки шокуючих зізнань у вчиненні звірств. У 1982 році режисерка Памела Єйтс зафільмувала геноцид корінного населення Гватемали. Їй вдалося провести інтерв'ю з чинним на той момент президентом Ріосом Монтта, а через 25 років ці матеріали були використані в кримінальному провадженні задля притягнення винного посадовця до відповідальності. На відео Монтта підтверджував, що здійснював ефективний контроль над армією та віддавав злочинні накази в межах геноцидної політики.

Такі ж одкровення вдалося зафільмувати й з Жаном-П'єром Бемба Гомбо. Відео допомогли в розслідуванні фактів використання хімічної зброї проти цивільного населення в Гуті (Сирія), вербування неповнолітніх для участі в збройному конфлікті в ДРК, незаконних депортацій українських дітей в Росію та їхньої насильницької передачі в російські родини.

Де зарита собака

На перший погляд, здається, що ці відео наблизили МКС до видачі ордера на арешт, щонайменше, Пригожина. Це справді так. Однак МКС має пересвідчитися, що кадри мають доказову силу, є належними та допустимими, а не черговим художнім твором на замовлення "Мосфільму".

Слід також провести автентифікацію й верифікацію запису, отримати прямі свідчення як інтерв'юера, так і самих ексвагнерівців, афілювати злочини з Пригожиним, Путіним та іншими. Останній процес, за словами слідчих МКС, забирає до 80% всіх ресурсів.

Якщо особи відмовляться свідчити, то вже існуюче відео ризикує бути оціненим як недопустимий доказ. Відповідно до статті 69 (7) свідчення не можуть бути отримані з порушенням, зокрема, міжнародного права прав людини. На кадрах та в описі до відео містяться персональні дані ексвагнерівців, а також згадка про їхнє актуальне місцеперебування. Це ставить під загрозу їхнє життя, може призвести до ліквідації цінних доказів, деструктивного впливу, як на самих осіб, так і на процес притягнення винних до відповідальності. На додаток, злочинець має невід'ємне право не свідчити проти себе.

Наразі не має інформації, яка б підтвердила, що зафільмовані особи були ознайомлені зі своїми процесуальними правами, усвідомлювали наслідки та мету, з якою їх знімали. Такі деталі є пороховою бочкою, яка спалахне від найменшої іскри адвокатів дияволів.

Якщо вони погодяться свідчити, то лише у виняткових випадках це можна буде зробити за допомогою електронних засобів. Росія, очевидно, докладе всіх зусиль, аби "доказова база" не дісталася до Гааги. Утім, верифікувати свідчення можна буде й іншим шляхом.

Що буде з відео

Сенсаційні зізнання вже належно задокументовані відповідно до існуючих міжнародних стандартів, зокрема Протоколу Берклі. Національні компетентні органи зробили заяви щодо необхідності забезпечення принципу невідворотності юридичної відповідальності для винних осіб (ексвагнерівці, попри посилання на виконання наказу, теж опиняться за ґратами).

Відео потрапить до МКС та інших інстанцій на міжнародному рівні, де його візьмуть до уваги або ж як доказ, або ж як інформацію, що матиме вплив на розширення претендентів на лаву підсудних.