Пропоную розібратися, чому тим партіям, яким свого часу пророкували шалений успіх соціологи і які нібито декларують правильні ідеї, не приживаються на старому політичному олімпі. Більше – читайте далі.

Цікаво Лев, квиток в космос та церква: політики оприлюднили свої зашкварні декларації

"Самопоміч"

У 2012 році мер Львова Андрій Садовий зареєстрував політичну партію, з якою планував йти до влади. За рік рейтинг "Самопомочі" у Львові становив приблизно 11%. В Україні він доходив до 3%, якщо говорити про вибори до Верховної Ради.


"Самопоміч" брала участь у парламентських виборах / Фото Укрінформу

Уже у 2014 році партія зайшла до парламенту, маючи майже 11% підтримки від українців. Одразу вони непогано пустили коріння в трибуну. Завдяки підписаній коаліційній угоді, відразу кілька нардепів зайняли крісла міністра та керували комітетами.

Утім за 5 років ситуація кардинально змінилася. "Самопоміч" розмістилась лише на 14 сходинці в рейтингу, набравши 0,62% голосів виборців. Не зіграла в цьому навіть ставка на нові обличчя, яка у тому ж таки 2014 році дозволила партії завести до парламенту 34 своїх кандидатів.

Причиною нашої поразки на виборах є діяльність минулого президента України, який зневажив своєю роботою всі політичні сили. Люди правильно сказали – усіх змести й принести щось нове, яке ми навіть не знаємо,
– сказав екснардеп Олег Березюк.

Втім, до парламенту знову зайшла ОПЗЖ, до якої увійшли ті ж регіонали, впливу яких ми намагались позбутися у 2014 році. До Ради ввійшла й "Батьківщина", з незмінною лідеркою Юлією Тимошенко, та "Європейська Солідарність". Тож, усе не так однозначно.

Зверніть увагу "Жах, як страшно": чиновники за брехливі декларації заплатять смішні штрафи

"Громадянська позиція"

Наступна молода й амбітна партія, яка подавала надії, але чомусь опинилась далеко від бар'єра у 5% – "Громадянська позиція" на чолі з Анатолієм Гриценком.


"Громадянська позиція" на чолі з Гриценком / Фото gp.org.ua

За результатами спільного соцопитування КМІСу, "Рейтингу", центру "Соціального моніторингу" та "Українського інституту соціальних досліджень Яременка", у жовтні 2018 року відсоток тих, хто планував голосувати за політсилу Анатолія Гриценка, становив 10,5%.

"Гадаю, рейтинг Гриценка зростає саме коштом тих, хто не готовий підтримувати ні нинішню владу в особі Петра Порошенка, ні основну альтернативу в особі Юлії Тимошенко, ні, звісно ж, таку альтернативу, як проросійська опозиція у вигляді "Опозиційного блоку" та інших", – говорив політолог Петро Оліщук.

І рейтинг зростав. На цій хвилі до партії увійшли:

  • журналіст Денис Казанський;
  • керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін;
  • адвокатка і громадська діячка Марина Соловйова та решта активістів.

Це мало б точно зіграти на руку партії. Утім, у підсумку, усі ці кроки аж ніяк не наблизили її до подолання бар'єру. Політтехнологи сходяться на думці, що все через неправильно проведену політичну компанію.

"Голос", або Феномен Вакарчука

Утім, а чому ж тоді не спрацював "феномен Вакарчука"? Бо Вакарчук, як на мене, вів аж надто інтелігентну й не таку кардинальну кампанію – він мало критикував колишню політичну еліту й замість "знести все", пропонував збудувати нову країну не на згарищі, а використовуючи уламки й реформ старої.

Це абсолютно не відповідало запитам суспільства. Тим більше Вакарчуку постійно пригадували колишній досвід, який він, як усі боялись, повторив у новому скликані.

Хоч сам Славко стверджує, що основне для нього було завести під своїм ім'ям партію до парламенту, а не працювати там на постійній основі. Та лише Славком, проблеми "Голосу" не завершуються, а скоріше розпочинаються.


Святослав Вакарчук / Фото ERA-EFE

Бо замість того, щоб створити тіньовий Кабмін і опонувати чинним парламентарям, замість того, щоби працювати з регіональними осередками, залучати до фінансування партії простих людей, "Голос" опинився перед іншим вибором:

  • або залишатися в опозиції й голосувати проти рішень влади;
  • або йти на компроміс і виключити з партії всіх неугодних.

Цікаво Скандальний Аксьонов та впізнаваний Вірастюк: цікаві факти про кандидатів на довиборах у Раду

У чому причина провалів

Кожні 5 років, під час виборів президента та парламенту, в України з'являється шанс на нове омріяне життя. Потім ми або купуємось на чергові красиві обіцянки та лозунги, або, бачимо уже відомі нам граблі і стрибаємо на них з усією нашою завзятістю.