Коли чекати вакцину в Україні та чи вистачить грошей на зарплати медикам: інтерв'ю зі Степановим

Степанов розповів, скільки доз вакцини очікують у 2021 році та чому систему тестувань на коронавірус у регіонах змінюватимуть. Про це читайте далі – в інтерв'ю програми "Міністри в краватках і без" на 24 каналі.

Цікаво Степанов відповів Камельчуку на "вигаданий COVID-19": Хай почергує в реанімації з хворим

Про бюджет

Я вас можу сміливо назвати чи не найважливішим міністром в уряді, адже саме від ваших рішень та від ситуації з медициною залежить взагалі ситуація Україні. Однак складається таке враження, що ваші колеги недооцінюють медицину, адже у бюджеті дуже мало грошей заклали саме на неї – менше норми, менше ніж 5% ВВП. Я так розумію, що потрібно ще 50 – 100 мільярдів гривень щонайменше. На що не вистачить грошей і що це означатиме? Хто недоотримує?

Ми, починаючи ще з літа, зробили розрахунки – скільки мінімально необхідно грошей на медицину. Насамперед саме з точки зору зарплат медичних працівників. Бо ні для кого не секрет, що їхня зарплата зараз є по суті на рівні виплат по безробіттю. Це найнижча зарплата у країні. В нас є дуже серйозний виклик – масовий від'їзд медичних працівників за кордон. Якщо ми не ухвалимо ніяких системних рішень, просто можемо залишитись без них. Виходячи з цього, ми і робили розрахунки у бюджеті на 2021 рік.

Це зарплата та фінансування процесу лікування у повному обсязі. Що я маю на увазі під словами "у повному обсязі"? Зараз вже всі українці знають, як лікувати коронавірус. Зокрема, які лікарські засоби використовують залежно від стану пацієнта, що таке реанімаційне ліжко чи апарат штучної вентиляції легень.

Максим Степанов розповів про недофінансування медичної системи / Фото 24 канал

Весь цей процес коштує певну суму грошей. Не може бути так, що якась медична маніпуляція або лікування хворого коштує 10 тисяч гривень, а ми записуємо 5 і воно буде коштувати 5 тисяч. Ні, значить ці 5 тисяч хтось буде докладати. Через це і збільшуються випадки, коли українці йдуть у лікарні, вибачте, з пакетами ліків, які вони самі купують.

Це все є результатом хронічного недофінансування медицини. Це не просто абстрактні речі. Так, можна сказати, що недофінансовуються й інші галузі. Однак мені здається, що медицина та здоров'я – це взагалі найважливіше, що тільки може бути.

Отже, ми подали бюджетний запит на 296 мільярдів гривень. Врахували той необхідний мінімум, який має бути. Це зарплата для лікаря на рівні не менше 23 тисяч гривень, наприклад. Це той рівень справедливої зарплати, яку, я вважаю, ми повинні забезпечити. Так само потім і для середнього медичного персоналу, молодшого.

Ми закладали у бюджетному запиті реальні тарифи – розраховані, зважаючи на вартість лікування, зважаючи на лікарські засоби, які мають доказову базу при лікуванні того чи іншого захворювання. З огляду на застосування ефективних методів лікування.

Дивіться повністю відео інтерв'ю з Степановим:

Ми заклали 15,1 мільярда гривень на закупівлю вакцин від COVID-19. Також такі речі, як готовність наших лікарень до будь-яких спалахів інфекційних захворювань. Адже ми побачили, що таке неготовність лікарень, і протягом 8 місяців нарощуємо відповідну базу, а це все має бути готове, це безпека держави. Саме з огляду на ці принципи ми і зробили запит.

До теми Медична система в Україні під загрозою існування: Степанов нардепам

В результаті, можливості бюджету, як порахували у Мінфіні, – 159 мільярдів, не 296. Тому заробітна плата медиків залишиться на тому рівні, на якому вона є сьогодні. За 9 місяців нам вдалося запровадити доплати медпрацівникам, це підтримав, зокрема, президент. Мовиться про:

• 3 500 гривень для лікаря;
• 2 500 гривень для середнього медичного персоналу;
• 1 250 гривень для молодшого медперсоналу.

Зважаючи на ці цифри у бюджеті, які закладені, це максимально, що ми можемо дозволити у 2021 році. Тобто залишити це на такому рівні, на якому є зараз.

Я бачила прогнози, якщо ухвалять саме такий бюджет, то на боротьбу з коронавірусом вистачить грошей буквально на кілька місяців. Це правда?

З огляду на сьогоднішні розрахунки, ті кошти, які закладені на програму медичних гарантій, дійсно вона розрахована саме на 3 – 4 місяці – саме процес лікування хворих на COVID-19. Це буде залежати ще від кількості хворих, які будуть перебувати в лікарнях, від рівня захворюваності. Але точно, думаю, нам потрібно буде шукати гроші, якщо не буде ухвалений бюджет у такому вигляді.

Про вакцину

У Раді говорили, що перші дози вакцини Україна отримає десь у березні – квітні. Мовиться про 8 мільйонів доз.

8 мільйонів доз – це по програмі COVAX, ми вже отримали відповідне підтвердження. Цих 8 мільйонів попередньо ми повинні отримувати протягом першого півріччя 2021 року. Це все буде йти траншами. Перший транш – орієнтовно 1,2 мільйона доз.

Які категорії громадян першими зможуть отримати вакцину?

Крім тих вакцин, які ми отримуємо по COVAX, в нас вже на завершальних стадіях перемовини щодо закупівлі вакцин безпосередньо у виробників, які вже завершили третю стадію клінічних випробувань і перебувають на різних етапах сертифікації. Це потрібно, аби отримати вакцину раніше. Адже зрозуміло, що 8 мільйонів доз нам не вистачить, аби забезпечити щепленням всіх українців.

Ми чітко визначили, яка категорія громадян повинна насамперед отримати вакцину і кого ми точно повинні вакцинувати за гроші держави. Першими повинні бути медичні працівники.

Насамперед це будуть ті, які працюють безпосередньо з хворими на коронавірус, а потім вже всі решта. Ми повинні вакцинувати їх спершу, бо це той "живий щит", який став між нами та коронавірусом.

Потім – це вже за професійними ризиками:

• військові, які перебувають в зоні ООС;
• освітяни;
• працівники Нацполіції.

Також це люди, яких за медичними показниками треба вакцинувати насамперед. Це люди, які мають супутні захворювання, особливо, якщо їм понад 60 років, адже тоді є важкий перебіг хвороби завжди і найвища летальність саме серед цієї категорії громадян. Це і люди, які перебувають у спеціалізованих закладах – інтернатах та закладах для осіб похилого віку. Загальна кількість цих всіх людей – приблизно 21 мільйон громадян.

Тобто це 42 мільйони доз вакцини. За який час їх можна отримати?

Ми розуміємо, що це буде протягом 2021 року, адже сам процес вакцинації – це не просто отримати вакцину та роздати пігулки. Ніхто не буде зволікати. По можливості, як будемо отримувати вакцину, будемо її реалізовувати.

До теми У кількох учасників випробувань вакцини Moderna від COVID-19 виявили параліч обличчя

Ми чітко визначили місця вакцинації. Ба більше, це місце ще буде залежати від тої вакцини, яку ми почнемо отримувати. Якщо це, наприклад, вакцина Pfizer, то там є певні умови транспортування та зберігання. Після того, як ти дістаєш вакцину з -70 градусів, в тебе є 5 днів для того, аби провести вакцинацію. Тому там буде складніший процес, але він у нас теж відпрацьований.

До речі, як ви плануєте з цією темою, адже це справді складна система. Потрібно й спеціальний температурний режим. Я так розумію, що ті рефриджератори, які є в Україні, можуть дотримувати до -20 градусів, а для вакцини потрібно -70 градусів.

У нас є розуміння, як її доставляти, як її за допомогою сухого льоду завозити, де цю вакцину зберігати. Є відповідні потужності у міністерства, але вони обмежені. Ми зараз з різними промисловими потужностями маємо відповідні домовленості щодо зберігання вакцини.

Ще раз наголошую, що від дати розморозки до дати щеплення – треба нам все зробити за 5 днів. Тому потрібно відпрацювати покроково дуже чітко весь процес логістики по Україні. Щоб ми доставили, відразу провели відповідне щеплення, яку кількість щеплень ми повинні провести в певних пунктах, де це все буде відбуватися. В нас є таке розуміння.

Це кропітка робота, якою ми займаємося вже декілька місяців, як тільки почали отримувати перші дані щодо вакцини. Для того, щоб остаточно затвердити – треба мати всі інструкції щодо вакцини, чи то Pfizer, чи мовиться про будь-яку іншу. Треба все робити за інструкцією.

А хто контролюватиме, щоб цей процес був сумлінно виконаний? Щоб справді не було проблем, що зіпсувалась вакцина, адже якщо її розморозили, ще раз заморожувати не можна.

Ми плануємо прописати всі алгоритми, весь механізм, як це буде відбуватися. Ми будемо розуміти всіх без виключення медичних працівників, які проводитимуть вакцинацію. Буде це відбуватися під контролем держави. Зрозуміло, що будуть залучені і органи місцевої влади, тому що, наприклад, медичні працівники первинки – дуже часто це працівники комунальних закладів охорони здоров'я. І не завжди до них є справді довіра. Були ж навіть раніше випадки з іншими вакцинами, що люди боялися, щоб їм надали якісну вакцину.

Максим Степанов / Фото 24 канал

Щодо якості вакцини. Я можу сказати, що Україна буде закуповувати тільки якісну вакцину, яка пройде предкваліфікацію ВООЗ. Щоб ми точно знали, що це все безпечно для українців. І те, що пропонує МОЗ, воно точно безпечне.

Хто зіштовхувався з українською медициною, в того може з'явитися сумнів, що вакцину справді отримають ті, хто насамперед її потребують. Є якась гарантія, що першочергово не будуть вакцинувати тих, в кого є якісь зв'язки, або тих, хто може заплатити більше. Можливо, ви якось плануєте вирішувати це питання? Можливо, будуть створюватися якісь реєстри для тих, кого вакцинувати, аби контролювати це питання?

А де це ви зіштовхувалися з українською медициною, що там відбувалися такі речі? Це відбувається в інших сферах, але точно не в медицині. Я розумію, є багато речей, які викликають претензії в громадян. Дуже часто ці претензії, тут можна зрозуміти людей, викликані і певними суб'єктивними речами.

Коли людина хворіє, їй погано, звичайно, вона перебуває ще в такому страху. Це природно. Зрозуміло, що інколи деякі речі вона гіперболізовано сприймає. Тому я і говорю, аби в нас була справді та медицина, до якої ми прагнемо, нам треба її фінансувати на нормальному рівні. Ми повинні це зрозуміти. Дива не буде.

Неможливо фінансувати медицину за залишковим принципом, як це відбувалося 29 років, і вимагати якусь якість. І той виклик, про який я вам вже сказав, який зараз стоїть перед нами, це масовий від'їзд наших медичних працівників. Просто в нас може статися так, що в нас від медицини залишаться тільки лікарні – будівлі з обладнанням і зі всім решта. Я такого сценарію для України точно не хочу.

Тепер повертаємося до вакцини. Звичайно, ми будемо використовувати електронну складову. Я маю на увазі відповідні реєстри, ресурси. Зокрема, Мінцифри отримало відповідне завдання, щоб створити такий реєстр, де люди можуть зареєструватися на вакцинацію. Я думаю, що для вас не є секретом, що в нас не 100% людей хочуть вакцинуватися проти коронавірусу. За соціологічними дослідженнями, які я дивився, 55% готові вакцинуватися за умови, що ця вакцина буде безкоштовною.

Чи готові українці вакцинуватись / Інфографіка 24 каналу

Про кисень в лікарнях

Хотіла з вами поговорити про ще одну проблему, з якою ви також зіштовхнулися, коли були в Житомирі. Це проблема з киснем. Не знаю, чи ви бачили фото з інших лікарень, коли кисневі балони ставлять просто біля ліжка. Чи коли концентраторами неправильно користується медичний персонал. Я знаю один випадок, коли людина померла через те, що неправильно підключили до концентратора. Після того, як ви зіштовхнулися з цим питанням, чи почали його вирішувати? Якось змінилася ситуація? Як ви наразі можете оцінити ситуацію саме з киснем в Україні?

У квітні ми починали навіть не з нуля, а з мінуса – мовиться про готовність до такого виклику, як COVID-19. У квітні ліжок з киснем була не більше, ніж 3 500 на всю Україну. Це були всі можливості нашої системи охорони здоров'я. Зараз у нас вже приблизно 34 тисячок ліжок з киснем. І ця цифра щодня збільшується.

Зрозуміло, що коли лікарні, які перебувають в різних куточках України, розв'язують це питання, їм дані відповідні завдання, що саме потрібно робити. У червні ми почали вперше вимагати збільшення кількості ліжок з киснем. Тоді ми наголошували, зокрема, представникам місцевої влади, що це має бути централізоване постачання кисню. Бо це надійно, це повністю безпечно, і так воно повинно бути. І там можна забезпечити різний тиск цього кисню, що важливо, коли людина перебуває в реанімації.

Це безпосередньо те завдання, яке повинні виконувати власники лікарні. Бо це інфраструктура, вони є власниками і повинні це виконувати. Ми наприкінці серпні вже мали 8 880 ліжок з киснем, а зараз приблизно 34 тисячі і далі збільшуємо.

Зрозуміло, що іноді виникають ті проблемні питання, про які ви говорите. Ми реагуємо на кожен випадок, який трапляється у конкретній лікарні. Поправляємо, говоримо, що треба змінити.

Багато залежить від головного лікаря, адже люди різні. В Україні на сьогодні 470 лікарень працюють для хворих на коронавірус, це як мінімум 470 керівників цих лікарень, в яких є відповідні власники. Інколи вони роблять те, що вони роблять. Ми виправляємо ситуацію. Ті випадки, які трапляються, які з'являться і в соціальних мережах, ми їх виправляємо.

Ми не говорили ніколи, що в нас все ідеально. У нас дуже далеко до ідеалу, але хочу підкреслити: для того, щоб у нас це було ідеально чи принаймні близько, треба кардинально змінити своє ставлення до такої сфери.

Читайте також В Україні люди почали повторно хворіти на COVID-19: скільки тривав імунітет

34 тисячі ліжок з киснем. А перевіряють, чи справді вони підключені?

Ці цифри в нас безпосередньо з лікарень. Ми навіть прибрали таку ланку, як органи департаменту охорони здоров'я – міські чи обласні – які раніше давали цю статистику. Зараз в нашій інформаційній системі кожна лікарня заповнює кількість ліжок, готових до COVID-19:

• скільки ліжок з централізованим постачанням кисню;
• скільки ліжок з кисневими концентраторами;
• скільки ліжок з киснем є вільних.

Наразі скільки вільних?

Понад 19 тисяч. Зрозуміло, ситуація різна в кожному регіоні. До прикладу, в Житомирській області було виявлено, що цифри, які подавала обласна лікарня, не збігалися. Вона подала 127 ліжок всього і 117 вільних. Я сказав, що всі ліжка перерахуємо. Виявилось, що певна кількість ліжок зайнята хворими з іншими хворобами. Вони вирішили так подати статистику. Тоді кількість вільних ліжок в обласній лікарні налічувала 66 ліжок.

Зараз є 63 тисячі ліжок для хворих на коронавірус, половина із них забезпечені киснем.

Так, вже понад половина. Кількість збільшується по 1,5 – 2 тисячі в тиждень.

Саме з киснем?

Так, звичайно, нам треба досягнути 80%.

Є прогнози, коли саме дійдете до 80%?

Кошти перші ми перерахували 1 жовтня (місцевим бюджетам на забезпечення лікарень киснем – 24 канал). Коли ми поставили завдання забезпечити ліжка з киснем – вони взяли до виконання, сказали, яка кількість ліжок буде на певне число. Було питання: "Чи потрібні вам кошти?". Протягом серпня вони збирали потребу.

У вересні вони нам сказали і ми прийняли відповідне рішення – 9 грудня перерахували перший 571 мільйон гривень. Потім у них виникла додаткова потреба, ми перерахували ще 895 мільйонів. Разом – 1 мільярд 466 мільйонів гривень, які перераховані у регіони на забезпечення киснем: або централізованим, або за допомогою кисневих концентраторів.

Питання забезпечення киснем – це інфраструктура конкретної лікарні. Держава в умовах децентралізації передала відповідний фінансовий ресурс на утримання важливої складової нашого життя – лікарні. Водночас держава зобов'язана сплачувати за лікування пацієнтів. Вона повинна сплачувати у повному обсязі, щоб жодної потреби на лікування тої чи іншої хвороби додатково не виникало, бо це одразу відображається на пацієнтах.

Те, що стосується утримання лікарень – це вже повинна робити місцева влада. Зрозуміло, що зараз в нас нестандартна ситуація, адже є ще один фронт – боротьба з епідемією. Місцевим бюджетам не завжди вистачає ресурсів, однак, як тільки вони звернулися – ми перерахували відповідні кошти.

Про тести

Є ще така проблема, що українці, які перебувають у лікарні з COVID-19, коли отримують негативний результат – їх виписують. Однак дуже часто вони ще потребують кисню. Їх не приймають інші лікарні, вони шукають концентрати і не завжди знаходять. Ви зіштовхувались з такою проблемою?

Зіштовхувалися. Це грубе порушення стандарту надання медичної допомоги – виписка пацієнта з лікарні за результатом тесту. В жодному стандарті ці речі неприпустимі. Людину повинні госпіталізовувати виключно за клінічними показниками, лабораторним чи інструментальним дослідженням. Виписувати з лікарні теж можуть лише тоді, коли загрози її життю немає.

Це чітко викладено у показниках, аналізах крові – є перелік, який викладено у нашому стандарті і ми вимагаємо його дотримуватись.

Варто прочитати Кількість хворих на COVID-19 зменшилась: Курпіта пояснив, чому не варто в це вірити

Практика, з якою зіштовхнулася моя родина, показує, що насправді тести доволі швидко роблять, навіть державні – на другий день.

Де вони мешкають?

В Хмельницькому.

Чому я це запитав? Тому що ми реагуємо на повідомлення, що тести чекають 5 – 7 днів. Де ми це побачили? Люди, які живуть не в обласному центрі, де лабораторія розташована за 100 кілометрів, мобільні бригади починають об'їжджати людей для тестування. Збирають 5 – 7 людей, які захворіли. Наступного дня знову викликають. Вони так збирають за 4 – 5 днів. Потім все це везуть в лабораторію, яка розташована в обласному центрі.

Лабораторія робить буквально за 1 добу, але для людини, яка здала цей тест, результат приходить через 5 – 6 днів. Тому, я думаю, що ми це приберемо, щоб незалежно від того, де мешкає людина, вона спокійно могла здати і отримати результат тесту або за добу, або максимум за 1,5 доби.

Не всі люди йдуть робити тести. Зокрема, сільське населення взагалі не має такої можливості. На вашу думку, скільки людей хворіє насправді?

Все, що б я зараз не сказав, це пальцем в небо. Ми можемо поставити діагноз COVID-19 людині винятково за даними відповідних досліджень. Тобто деяка кількість людей зараз хворіє безсимптомно. Вони навіть гадки не мають, що хворіють. Ми можемо побачити, чи хворіла вона, чи ні тільки тоді, коли зробимо тестування методом на антитіла і побачимо, чи вони там є. Нема різниці, яку цифру називаєш, все одно перевірити неможливо.