"Не буде Валєри, чи будемо всі ми?": у рідному місті Залужного за його здоров'я ставлять свічки

Як Залужного згадують у Звягелі

Тетяна Шатульська – перша вчителька Головнокомандувача ЗСУ – згадує, що у дитинстві він був спокійним та кмітливим. Швидко навчився читати й був "молодцем" за технікою читання.

Зверніть увагу На Харківщині хочуть перейменувати село на Залужне: у чому "секрет" назви

Завжди брав на себе відповідальність й першим запитував, чи можна йому чергувати. Ніколи не забував та не затягував, коли потрібно було підготувати якесь завдання.

Шатульська не сумнівалася, що з Залужного будуть люди. Ще у школі він точно знав: виросте – стане військовим.

Ольги Антоненко – класна керівниця Залужного – розповідає, що Головнокомандувач ЗСУ з дитинства був розсудливим та людяним.

"Батьки виховали хлопця дуже добре, він допомагав товаришам, усі доручення виконував із честю, у складних ситуаціях був розсудливим, вчився добре, шкідливих звичок не мав. І поведінка була зразкова, – розповідає педагогиня.

У технікумі, де навчався Залужний, кажуть, що з ним було завжди дуже приємно спілкуватися. Був серйозним, але не похмурим, а живим. Добре навчався та хапав усе на льоту.

"Виріс у кар'єрі, але людські якості не змінилися"

У дорослому віці Залужуний декілька разів приїжджав на зустрічі однокласників. Завжди наголошував, що все має бути "по-людськи". Запрошував вчителів, неодмінно замовляв їм таксі. Був активний у чаті класу.

Однокласники, однокурсники, друзі пишаються Залужним. За його здоров'я ставлять свічки

Хай Господь береже його. Бо не буде Валєри, то чи будемо всі ми?– кажуть люди.

Залужний звернувся до українців

У роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну Залужний звернувся до українців. Головнокомандувач ЗСУ подякував воїнам та усім, хто наближає Україну до перемоги.

Залужний наголосив: українці стали міцнішими за сталь та бетон. Головнокомандувач ЗСУ зауважив: герої – серед нас. Завдяки їм Україна вистояла цей рік.