Трамп раптом заговорив про сміливість Зеленського – що змінилося насправді?

Марко Рубіо назвав українську армію найсильнішою в Європі, а удари вглиб по території Росії – дуже ефективними. Міністр війни Піт Гегсет у незвичному для себе тоні відзначив стійкість українського війська на полі бою. Про це пише Остап Яриш.

Читайте також У Держдепі США вважають, що Україна на цей момент виграє війну

Як удари по Росії руйнують потужний міф Кремля?

Трамп описав свою розмову з Зеленським протягом саміту G7 як "дуже, дуже добру", і ось тепер – новий коментар в Овальному кабінеті про сміливість і хорошу роботу.

– Пане президенте, ви любите переможців. На вашу думку, Зеленський зараз перемагає?

– Він справляється досить добре, як не крути. Принаймні, не здає позицій. Попри великі втрати з обох боків, він справляється добре. Треба віддати йому належне – він сміливий. Він має чудове озброєння. Але в нього також є чудові люди, в нього є бійці. 

Днями у коментарі для Foreign Policy я згадав, що протягом десятиліть Кремль дуже успішно цементував на Заході міф про непереможність Росії. Про те, що її не можна здолати, а особливо таким країнам, як Україна. Багато людей в Америці це досі сприймають як беззаперечний факт і часто наводять як останній аргумент проти більшої підтримки України. 

Втім, Київ цей міф поступово руйнує і робить це ефективно. Це не нова річ, ми бачили успіх у Чорному морі чи блискучу операцію СБУ зі знищення російської авіації. Але щоденні атаки України по російських НПЗ –  особливо по Санкт-Петербургу та Москві – працюють на публічне сприйняття значно краще, бо мають додаткову складову.

Відео та фото з величезними стовпами чорного диму над Москвою є дуже візуальними. Вони вражають, засідають у пам'яті, і найважливіше – викликають емоцію. Закономірно, що ці кадри розібрали всі великі телеканали у США, а The New York Times навіть помістили фото атак на першу шпальту: картинка дійсно яскрава. 

Для втомленої новинами про війну американської аудиторії, яка часто спостерігає за нею як за жорстоким реаліті-шоу, це щось нове. Таке, чого раніше не було. Ще два роки тому Володимир Путін погрожував "червоними лініями", якщо Україна не дай Боже вдарить ATACMS по Курську, Бєлгороду чи Криму. Більшість на Заході слухали ці погрози і боялись "страшної ескалації". 

Тепер українські дрони долітають до Москви і один за одним влучають в ціль. Ці систематичні удари, підкріплені вражаючими зображеннями, говорять промовистіше, ніж будь-яка пропаганда Росії про власну невразливість.  

В адміністрації США, ясна річ, це все бачать. Втім, треба розуміти, що Трамп здебільшого мислить і діє так, як він відчуває у конкретний момент. Сьогодні він може відчувати по одному, завтра якийсь дзвінок чи щось інше це відчуття може змінити. Ми це вже проходили – із заявами про російського "паперового тигра", Аляскою, "Томагавками" та іншим. 

Тому публічна риторика це однозначно добре, але дуже важливо, щоб вона трансформувалась у рішення. Наприклад, про спільне виробництво ракет до Patriot чи санкції проти російської нафти. Дуже сподіваюсь, ці рішення вдасться просунути, поки відчинене це сприятливе вікно. Але без них говорити про зміну свідомості чи підходу на системному рівні – як і минулих разів – буде передчасно.