Про великий лондонський смог та його наслідки дізнайтесь в програмі "Одна історія" на 24 каналі.

До слова Дим вбивав безжально: чому тунель під Монбланом став смертельною пасткою

З чого все почалось

5 грудня 1952 року Лондон огорнув густий туман. Спершу цьому ніхто не надав великого значення, адже такі особливості погоди були звичними для міста. Проте до вечора туман почав ставати щільнішим, а люди почали скаржитися на проблеми з диханням.

Наступного дня ситуація не стала кращою. Попри втішні прогнози погоди, що найближчим часом туман розсіється, проблем ставало все більше. Видимість на дорогах значно погіршилася. Люди на вулицях були дезорієнтовані і часто потребували допомоги поліції для того, щоб просто добратися додому. Останні своєю чергою проводили мешканців, освітлюючи шлях смолоскипом.

смог британія
Смог у Великій Британії / Фото Вікіпедії

Шокуючі наслідки туману

► Впродовж 3 наступних днів у місті поступово зупинився весь транспорт. Водії посеред доріг залишали свої авто покинутими. У Лондоні стався інфраструктурний колапс, а єдиним робочим громадським транспортом було метро.

Авіарейси змінювали маршрути, тож місто було відірваним від світу.

► Окрім того, через погану видимість, людей значно повільніше доправляли в лікарні.

► Також у місті скасували всі масові заходи, адже отруйний туман проникав у найменші щілини, тож врятуватися від нього за зачиненими дверима шансів не було.

► Катастрофа була на руку лише місцевим грабіжникам. Рівень злочинності на вулицях Лондона впродовж цих днів значно зріс, окрім пограбувань було зафіксовано декілька спроб вбивств і навіть викрадень дітей.

Скільки людей загинули

Через отруйний смог із характерним запахом сірки в лікарні зверталося щораз більше людей. У всіх спостерігалися захворювання дихальних шляхів і подразнення слизових оболонок. Туман розвіявся лише 9 грудня. За час свого панування на вулицях Лондона він встиг вбити 4000 осіб, ще 150 тисяч потрапили в лікарні. Проте наслідки для здоров'я мешканців міста були невідворотними. Смерті від смогу продовжували фіксувати ще декілька місяців. Загалом офіційно від таких захворювань, як бронхопневмонія та гнійний бронхіт, які спричинив отруйний туман, в Лондоні загинуло близько 12 тисяч людей.

смог британія
Через отруйний туман загинули приблизно 12 тисяч людей / Фото Topham Picturepoint

Причини виникнення отруйного туману

Причини для виникнення отруйного туману на вулицях міста були доволі простими. У холодну пору жителі Лондона опалювали свої помешкання вугіллям. Листопад 1952 року видався дуже холодним, тож кількість спаленого вугілля значно зросла. Водночас на вулицях Лондона побільшало транспорту з дизельними двигунами. Потім на столицю насунувся антициклон. Так продукти згоряння опинилися у пастці холодного повітря і не могли підійматися високо в атмосферу. Замість цього отруйний туман із вугільного диму та вихлопних газів осів на вулицях Лондона і повільно вбивав людей.

Зверніть увагу Вибух на французькому хімкомбінаті: що відомо про одну з найбільших катастроф століття

Після цієї екологічної катастрофи уряд Великої Британії пообіцяв зробити все можливе, щоб уникнути повторення трагедії. Людей закликали змінити ставлення до навколишнього середовища і перейти на бездимне паливо. На законодавчому рівні у 1956 році було прийнято закон "Про чисте повітря". За 2 роки до цього аналогічний закон прийняли у самому Лондоні.

смог британія
Ситуація в Британії у 1952 році / Фото Topham Picturepoint

Проте великий смог був не останнім випадком серйозного задимлення вулиць. Ситуація повторилася через 10 років. Попри те, що цього разу масштаби катастрофи були значно меншими, без смертей не обійшлося. Смог 1962 року забрав 750 життів. Після повторного випадку закон "Про чисте повітря" було вдосконалено.

Великий смог поклав початок сучасного екологічного руху. Після трагічних подій люди стали частіше задумуватися, наскільки важливо дбати про навколишнє середовище, адже від цього залежить їхнє життя. Введені на законодавчому рівні обмеження посприяли очищенню повітря у місті, тож з того часу отруйний туман більше ніколи знову не з’являвся на вулицях Лондона.